День військової слави Росії — День початку контрнаступу радянських військ в битві під Москвою


День військової слави Росії на честь початку контрнаступу радянських військ проти німецько-фашистських загарбників у битві під Москва 1941 року встановлено Федеральним законом № 32-ФЗ від 13 березня 1995 року «Про дні військової слави (переможних днях) Росії».

Контрнаступ почалося 5 — 6 грудня 1941 року на фронті від Калініна до Єльця. Бойові дії відразу ж взяли запеклий характер. Незважаючи на відсутність переваги в живій силі і технічних засобах, на сильні морози, глибокий сніговий покрив, війська лівого крила Калінінського і правого крила Західного фронтів вже в перші дні контрнаступу прорвали оборону противника на південь від Калініна і північний захід від Москви, перерізали залізницю і шосе Калінін — Москва і звільнили ряд населених пунктів.

Одночасно з військами, що наступали на північний захід від Москви, перейшли в контрнаступ війська лівого крила Західного і правого крила Південно-Західного фронтів. Сильні удари військ Червоної Армії по фланговим угрупованням групи армій «Центр», призначеним для оточення Москви, змусили німецько-фашистське командування вжити заходів з порятунку своїх військ від розгрому.

8 грудня Гітлер підписав директиву про перехід до оборони на всьому радянсько-німецькому фронті. Група армій «Центр» отримала завдання будь-якою ціною утримувати важливі у стратегічному відношенні райони.

9 грудня радянські війська звільнили Рогачова, Венев, Єлець, 11 грудня — Сталіногорськ, 12 грудня — Солнечногорск, 13 грудня — Єфремов, 15 грудня — Клин, 16 грудня — Калінін, 20 грудня — Волоколамськ. 25 грудня радянські війська на широкому фронті вийшли до Оці. 28 грудня був звільнений Козельськ, 30 грудня — Калуга, на початку січня 1942 року — Мещовск і Мосальськ.

До початку січня 1942 року війська правого крила Західного фронту вийшли на рубіж річок Лама і Руза. До цього ж часу війська Калінінського фронту вийшли на рубіж Павлікова, Стариця. Війська центру Західного фронту 26 грудня звільнили Наро-Фомінськ, 2 січня — Малоярославець, 4 січня — Боровськ. Успішно розвивалося контрнаступ на лівому крилі Західного фронту і в смузі Брянського фронту (відтворений 18 грудня 1941 в складі 3-ї, 13-ї і 61-ї армій; командувач генерал Я. Т. Черевиченко, член Військової ради А. Ф. Колобяков, начальник штабу генерал-майор В. Я. Колпакчи).

Війська Брянського фронту у взаємодії з військами лівого крила Західного фронту на початок січня 1942 року досягли рубежу Белев, Мценськ, Верхів'я. Це створювало сприятливі умови для оточення групи армій «Центр».