Михайло Ісаєвич Таніч span>
Михайло Ісаєвич Таніч народився 15 вересня 1923 року в Таганрозі. Атестат зрілості отримав 22 червня 1941 року. Далі — війна, фронт, госпіталі, ордени, Берлін, зустріч на Ельбі.
А потім за студентом архітектурного факультету одного разу вночі приїхали ... і відвезли в тайгу на лісоповал строком на шість років. За статтею 58 пункт 10 (антирадянська агітація) довелося просидіти до самої смерті Й.В.Сталіна і повернутися з довідкою, що забороняла жити в 39 містах країни.
У 1940 році, у Волзькому, на Гідрострое зустрілось Михайлу Таніч його доля — дівчинка Ліда, яка стала дружиною та музою поета. З'явилися перші вірші, перші публікації в московських виданнях, книга «Повернення», а вже в Москві — пісні. Перша збірка віршів вийшов в 1959 році.
У 1960-х роках пісня «Текстильний містечко» принесла Таніч успіх і популярність. Далі було багато пісень, книг, віршів ... Всього кілька назв: «Любов-кільце», «Що тобі сказати про Сахалін», «Чорний кіт», «Чорне і біле», «Візьми мене з собою», «Не забувай», «На дальній станції зійду», «Проводи любові»,«Комарово»,«Вузлики»,«Погода в домі»,«Ліміту»,«Лісоповал»...
У 1992 році Таніч заснував групу«Лісоповал», і за час існування колективу написав слова більш, ніж до 100 композиціям. Він працював майже з усіма відомими радянськими композиторами і провідними артистами естради, театру і кіно.
Композитори-співавтори — Я.Френкель, В.Шаїнський, О.Островський, О.Фельцман, Ю.Саульскій, В.Соловйов-Сєдой, Н.Богословскій, І.Ніколаєв, Р.Горобець. Солісти — К.Шульженко, А.Пугачова, І.Кобзон, М.Магомаєв, Е.Пьеха, Е.Хіль, В.Леонтьєв, Л.Доліна, А.Апіна та інші.
Михайло Таніч — автор 15 книг, включаючи пісенні, і лауреат різних конкурсів, фестивалів і музичних премій. До військових нагород Таніча — ордена Червоної Зірки, ордена Слави III ступеня, ордена Вітчизняної війни I ступеня і 15 медалей, додався орден «Пошани», яким поет і письменник був нагороджений в 1998 році.
17 квітня 2008 року Михайло Таніч помер у Москві, де й був похований на Ваганьковському кладовищі.