Альфред Нобель підписав останній варіант знаменитого заповіту

Альфред Нобель підписав останній варіант свого знаменитого заповіту
27 листопада 1895 року в Парижі Альфред Нобель — шведський хімік, інженер, винахідник динаміту — підписав останню версію свого знаменитого заповіту, згідно з яким велика частина його стану повинна піти на створення фонду і заснування премії для заохочення першовідкривачів у галузі фізики, хімії, фізіології і медицини, а також літераторів і тих, хто найбільше зробив на користь миру за попередній рік, незалежно від національності.

Премії в галузі науки і літератури передбачалося вручати в Швеції, а премію миру — в Норвегії. З цього заповіту почалася історія Нобелівської премії, фонд якої склала сума в 31 мільйон крон.

До речі, на думка про заснування премії Нобеля спонукала випадковість. У 1888 році він прочитав у французькій газеті опублікований помилково некролог на самого себе під назвою «Торговець смертю мертвий». Ця стаття змусила Нобеля задуматися над тим, чим він запам'ятається людству. В результаті він склав такий заповіт: «Все моє рухоме і нерухоме майно повинне бути звернене в ліквідні цінності, а зібраний у такий спосіб капітал поміщений у надійний банк. Доходи від вкладень повинні належати фонду, який буде щорічно розподіляти їх у вигляді премій тим, хто протягом попереднього року приніс найбільшу користь людству».

Через рік, 10 грудня 1896 року Альфред Нобель помер в Італії від інсульту. Пізніше ця дата буде оголошена Днем Нобеля. Після розтину заповіту виявилося, що майже всі стан Нобеля недоступне для його родичів, які розраховували на ці гроші.

Невдоволення проявив навіть шведський король Оскар II, який не хотів, щоб фінанси йшли з країни навіть у формі премій за світові заслуги. Виникли й об'єктивні бюрократичні складності. Практичне втілення в життя заповіту Нобеля виявилося справою досить непростим, і за певних умов премії могли не відбутися.

Але незабаром всі перешкоди були подолані, і в червні 1898 року родичі Нобеля підписали угоду про відмову від подальших претензій на капітал. Отримали схвалення уряду Швеції та основні положення, пов'язані з присудженням премій. У 1900 році Статут Нобелівського фонду та правила, що регламентують діяльність створюваних нобелівських структур, були підписані королем Швеції. Вперше премія присуджена в 1901 році.

Нобелівська премія стала найпрестижнішою премією в галузі фізики, хімії, фізіології, медицини, економіки, літератури і діяльності по встановленню миру між народами. Виплачується вона раз у році з коштів фонду, створеного за заповітом Альфреда Нобеля. Лауреатами Нобелівської премії в перебігу 20 століття стали більше 600 чоловік. У їх числі — фізики Тамм, Ландау, Капіца; фізіологи Павлов і Мечников; письменники Бунін, Пастернак, Шолохов, Солженіцин, Бродський та інші російські представники.