Борис Пастернак span>
Борис Леонідович Пастернак народився (29 січня) 10 лютого 1890 року в Москві. Сім'я його була інтелігентною: батько — художник, мати — піаністка. У Бориса були молодший брат і дві сестри. У будинку Пастернаків часто гостювали музиканти, письменники, художники. Бував там і Лев Толстой. У дитинстві Борис захоплювався музикою, навіть писав сонати.
Гімназію він закінчив із золотою медаллю і вчився в Московському університеті спочатку на юридичному відділенні, потім — на філософському. Вивчав філософію в Німеччині.
З 1910-х років Борис здружився з футуристами. Його перші вірші були надруковані в 1913 році, а в 1914 році вийшла перша книга — «Близнюк у хмарах».
У 1921 році родина Пастернака виїхала з Росії в Берлін, а сам він вів листування з ними та іншими емігрантами. Одружився на художниці Євгенії Лур'є, у них народився син.
У 1920-ті роки Пастернак пише багато віршів, поеми, в 1928 році береться за прозу. Це період офіційного визнання Пастернака в СРСР. Він бере активну участь у роботі Спілки Письменників СРСР, але в 1936 році його звинувачують у відірваності від реальності, і починається поступове відчуження Пастернака від офіційної літератури. Тим часом, сам Пастернак повністю поринає у творчість, переводить Шекспіра, Гете, Шиллера. Сьогодні ми знаємо цих поетів саме по переказах Пастернака.
У 1958 році Пастернак отримує Нобелівську премію з літератури. Ця премія пов'язувалася з антирадянським романом «Доктор Живаго», тому Пастернака змусили відмовитися від неї.
В атмосфері цькування письменник прожив не довго. Він помер 30 травня 1960 від раку легенів в Передєлкіно. Незважаючи на те, що письменник був офіційно поза законом, на його похоронах зібралася маса людей, серед яких були Булат Окуджава, Наум Коржавін, Андрій Вознесенський.
Роман «Доктор Живаго» вперше був надрукований в нашій країні в 1988 році в журналі «Новий світ», а медаль та диплом Нобелівського лауреата вручені синові письменника — Євгенію.