Члени норвезької експедиції стали першими у світі людьми, ступили на берег Антарктиди

Картина І.Айвазовського «Крижані гори» (1870)
Першими людьми, які побачили береги одягненої в крижаний панцир Антарктиди, були учасники російської кругосвітньої експедиції 1819-1821 років під командуванням Ф.Ф. Беллінсгаузена і М.П. Лазарєва.

Сталося це 27 січня 1820 року, коли парусні кораблі «Восток» і «Мирний» на 2 ° 35 'з. д. досягли широти 69 ° 28 '. Ця дата увійшла в історію географічної науки як день найбільшого географічного відкриття 19 століття — відкриття Антарктиди. Однак, висадка на береги Антарктиди відбулася лише через кілька десятиліть.

Першими людьми, хто висадився на землю шостої частини світу, називають членів норвезької експедиції. Це сталося 23 січня 1895 року. Першими на землю Антарктиди вступили капітан норвезького промислового судна «Антарктика» Крістенсен і пасажир цього судна, теж норвежець, викладач природничих наук Карлстен Борхгревінк. Він, власне, і умовив капітана спустити на воду шлюпку і пристати до берега. Більш того, він зібрав там зразки мінералів, побачив і описав антарктичний лишайник, а у воді помітив медузу.

Одним з чудес, які спостерігали члени екіпажу на новому материку, було полярне сяйво.

Через кілька років Борхгревінк повернувся в Антарктиду, але вже в ролі керівника великої експедиції на судні «Південний хрест» (1898-1900).