Борис Єльцин

Борис Миколайович Єльцин
Борис Миколайович Єльцин народився в селі Бутка Талицького району Свердловської області 1 лютого 1931 року. Навчався він легко і успішно, але вирізнявся зухвалим поводженням, конфліктував з учителями. За це після сьомого класу був зі школи виключений. Втім, скоро його відновили, і Борис закінчив школу з відмінними оцінками по більшості предметів.

Закінчив Уральський політехнічний інститут в 1955 році за спеціальністю «інженеp-стpоітель». Під час навчання в інституті отримав звання майстра спорту з волейболу. Наступних три десятиліття пропрацював у Свердловській області. Почав з посади майстра, потім працював інженером, начальником комбінату і доріс до посади першого секретаря Свердловського обкому партії.

У 1985 році, отримавши призначення на роботу до столиці, очолив відділ будівництва ЦК КПРС, став секретарем ЦК КПРС , а потім — першим секретарем МГК КПРС. У 1987 році він виступив на жовтневому пленумі ЦК КПРС із критикою на адресу члена Політбюро Лігачова і з вимогою рішучих реформ. Цей виступ став причиною відсторонення Єльцина від керівництва міськкомом партії. Він повернувся у велику політику лише в березні 1989 року.

У 1990 році був вперше обраний на альтернативній основі головою Верховної Ради РСФСР. У тому ж році заявив про вихід із КПРС. 12 червня 1991 року всенародним голосуванням обирається першим президентом Російської Федерації.

У серпні 1991 року, коли була зроблена спроба державного перевороту, навколо Бориса Єльцина об'єднуються демократичні сили Росії . У вересні 1991 року він підписує указ про призупинення діяльності Комуністичної партії РСФСР. Тоді у всьому світі з його ім'ям пов'язували перехід країни до ринку і демократії. Але перехід давався непросто: гіперінфляція, приватизація, зниження виробництва призвели до економічної кризи.

Незважаючи на спроби імпічменту та неоднозначні результати референдуму про довіру Президенту, проведеного у квітні 1993 року, Єльцин утримав владу в руках. Він підтримав проведення приватизації державної власності по ваучерної схемою. Віддав накази про застосування зброї в період парламентської кризи 1993 року і про введення військ до Чечні в 1994 році, а в 1996 році був обраний президентом вдруге.

31 грудня 1999 року він оголосив про відставку і добровільно передав президентські повноваження своєму наступнику Володимиру Путіну до закінчення президентського терміну.

Помер Борис Миколайович Єльцин від зупинки серця 23 квітня 2007 року в Москві.