Олександр II Романов

Олександр Миколайович Романів (Олександр II) був сином імператора Миколи I. Народився він (17) 29 квітня 1818 року і здобув блискучу освіту: знав п'ять мов, вивчив історію, географію, математику, статистику, природознавство, філософію і логіку. У 1837 році Олександр здійснив подорож по Росії, що тривало три місяці. Після цього він подорожував по Європі і познайомився зі своєю майбутньою дружиною — Марією.

Після смерті батька в 1855 році Олександр II вступив на престол. Почав він з ліберальних перетворень, оголосив амністію декабристам та іншим учасникам громадських рухів. У 1861 році було скасовано кріпосне право, а в 1860-1870-х роках проведені й інші реформи: університетська, судова, друку, військова; місцевого самоврядування. За цей Олександр II отримав у народі прізвисько «Визволитель».

Ці реформи вважаються незавершеними. В останнє десятиліття свого царювання Олександр II став стримувати природний хід подій і тому викликав невдоволення радикально налаштованих угруповань в суспільстві. На нього було зроблено кілька замахів.

У зовнішній політиці Олександр II намагався розширити вплив Росії на країни Балканського півострова, збільшити її територію за рахунок освоєння Середньої Азії та східних околиць.

Олександр II був смертельно поранений (1) 13 березня 1881 бомбою, кинутої народовольців І. Гриневицького. У той день він збирався підписати проект реформ в галузі державного управління та економіки.