У Петербурзі відкрився Великий театр, який отримав згодом назву Маріїнського

Маріїнський театр
Маріїнський театр — символ російської культури. Літочислення його трупи ведеться з 1 липня 1783 року, коли в Петербурзі був відкритий Великий театр, на місці якого знаходиться зараз Санкт-Петербурзька консерваторія.

Будівництво нового приміщення майбутньої «Маріїнки» почалося в 1859 році на майданчику стояв навпроти і знищеного пожежею Кінного цирку. Відкрився 2 жовтня 1860 оперою Михайла Глінки «Життя за царя» театр став називатися Маріїнським, на ім'я імператриці Марії Олександрівни — дружини царя Олександра II. Пізніше до головного фасаду, що виходить на площу, прибудували новий корпус з вестибюлем, парадними сходами і фойє.

Чудова декоративна обробка залу для глядачів в основному збереглася до наших днів. Якщо на старій оперній сцені десятки років безроздільно панувала італійська трупа, то на новій відразу ж влаштувалися російські артисти. У старому театрі вони регулярно виступали лише з другої половини 1850-х, в тому числі і з прем'єрою опери Олександра Даргомижського «Русалка» в 1856 році. У сезоні 1885-1886 років в Маріїнці назавжди влаштувалася і петербурзька балетна трупа.

На сцені Маріїнського театру в дореволюційний і радянський час співали багато видатні співаки, в тому числі: Федір Шаляпін, Леонід Собінов, Борис Штоколов та інші.

З 1988 року художнім керівником і головним диригентом театру є Валерій Гергієв. Оперна трупа театру часто гастролює за кордоном. Серед кращих постановок театру слід зазначити тетралогію «Кільце Нібелунга» Ріхарда Вагнера, «Отелло» Джузеппе Верді, «Гравця» Сергія Прокоф'єва, «Леді Макбет Мценського повіту» Дмитра Шостаковича та інші.