Олександр III span>
Майбутній імператор великий князь Олександр Олександрович був у родині імператора Олександра II другим сином. Успадковувати престол готувався його старший брат Микола, який і отримав відповідне виховання. Але навесні 1864 року він помер від туберкульозного запалення спинного мозку, отриманого в результаті випадкової травми спини. До спадкоємства престолу стали готувати його брата Олександра.
(1) 13 березня 1881 Російський імператор Олександр II помер від крововтрати, викликаної пораненням на набережній Катерининського каналу в Петербурзі бомбою, кинутої народовольців Ігнатієм Гриневицьким. Російським імператором став Олександр III.
11 травня 1881 Олександр III опублікував маніфест, який підтверджує непорушність принципів самодержавства. Цей документ, складений Костянтином Петровичем Побєдоносцевим, поховав надії лібералів на конституційні зміни державного ладу, в ньому проголошувалося намір «стверджувати й охороняти» самодержавну владу від «усяких на неї намірів».
«Маніфест» починався словами: «Оголошуємо всім вірним Нашим підданим: Богу, в несповідимих ??долях Його, вгодно було завершити славне Царювання Коханого Батька Нашого мученицькою кончиною, а на Нас покласти Священний обов'язок Самодержавного Правління».
Народ тут же охрестив цей маніфест про непорушність імператорської влади «ананасовим». Справа в тому, що маніфести в основному не читали, а зачитували вголос, і незграбний оборот «а на нас» легко перетворювався на безглуздий «ананас».