Ударна хвиля і радіоактивні опади викликали занепокоєння у всьому світі span>
1 березня 1954 США виробили вибух водневої бомби на атолі Бікіні. Потужність цього вибуху була еквівалентна вибуху тисячі бомб, скинутих на Хіросіму і Нагасакі. Жертвами випробувань стали рибалки декількох японських риболовецьких шхун — більшість з них померли від променевої хвороби, не доживши й до 60 років. Ударна хвиля і радіоактивні опади викликали занепокоєння у всьому світі.
З протестом проти випробувань термоядерної зброї на атолі виступив знаменитий англійський математик і філософ Бертран Рассел. За його виступом пішли заяви нобелівських лауреатів — Альберта Ейнштейна, Фредеріка Жоліо-Кюрі та інших видатних учених. В результаті було утворено Пагуошського руху вчених Заходу і Сходу.
Пагуошського руху — це міжнародна неурядова наукова організація. Її мета — зібрати воєдино представників різних країн світу — авторитетних учених і впливових політичних діячів. Учасники руху зацікавлені у зниженні небезпеки виникнення збройних конфліктів і ведуть пошук шляхів спільного вирішення глобальних проблем.
Це рух отримало назву від канадського містечка Пагуош, де з 7 по 10 липня 1957 року при підтримці американського промисловця Сайруса Ітона пройшла перша зустріч вчених, на якій обговорювалися найважливіші аспекти світової політики, зокрема, загроза ядерної війни. У 1995 році Пагуошського руху присуджена Нобелівська премія миру.