Відкрилася перша Пагуошського конференція, яка стала початком міжнародної кампанії за ядерне роззброєння

Учасники першої Пагуошського конференції вчених. 7-10 липня 1957
1 березня 1954 США підірвали водневу бомбу на атолі Бікіні, який входив до складу Маршаллових островів. Потужність вибуху була еквівалентна вибуху 1000 бомб, скинутих на Хіросіму і Нагасакі. Випадковими жертвами випробувань стали команди декількох японських риболовецьких шхун. Моряки отримали сильну дозу радіоактивного випромінювання і незабаром загинули.

Ударна хвиля і радіоактивні опади викликали занепокоєння у всьому світі, в тому числі і в США. Знаменитий англійський математик і філософ Бертран Рассел, лауреат Нобелівської премії, виступив з протестом проти випробувань термоядерної зброї на атолі. Його підтримали Альберт Ейнштейн, Фредерік Жоліо-Кюрі та інші видатні вчені.

7 — 10 липня 1957 року в канадському містечка Пагуош за підтримки американського промисловця Сайруса Ітона пройшла перша зустріч вчених, на якій обговорювалися найважливіші аспекти світової політики, зокрема , загроза ядерної війни. У конференції взяли участь 22 відомих учених із 10 країн світу, в тому числі з СРСР і США.

Ця зустріч дала поштовх до утворення Пагуошського руху вчених Заходу і Сходу і міжнародної кампанії за ядерне роззброєння.

Сьогодні його учасники обмінюються думками і розробляють альтернативні підходи до контролю над озброєннями та зменшенню напруженості. Серед учасників Пагуошського зустрічей є радники урядів, авторитетніші представники академічної та університетської науки, високопоставлені державні діячі, великі військові і дипломати. Статус багатьох у себе на батьківщині сприяє швидкому поширенню ідей та думок, що виробляються Пагуошем, вже на рівні офіційної політики.

У 1995 році Пагуошського руху присуджена Нобелівська премія миру.