У ході російсько-японської війни капітулювала фортеця Порт — Артур

Ноги і Стессель після капітуляції Порт-Артура
Порт-Артур — китайське місто Люйшунь на березі Жовтого моря, який виник у 80-х роках 19 століття на півдні півострова Ляодун. Китайський уряд вирішив побудувати там військово-морську базу. Розпочаті фортифікаційні роботи були зірвані Японо-китайської війни (1894-1895). Китай зазнав у ній поразку і поступився весь півострів Японії. Незабаром, у результаті спільного протесту Росії, Німеччини і Франції, Китай отримав його назад.

У 1898 році Росія отримала права на оренду Порт-Артура і Ляодунський півострова строком на 25 років. У 1901 році почалося будівництво Порт-Артурської фортеці. На рейді встала 1-я Тихоокеанська ескадра адмірала Старка (7 броненосців, 9 крейсерів, 24 міноносця, 4 канонерські човни та інші судна). Головним завданням гарнізону і флоту був захист російських володінь в Китаї від нападу японських військ.

У лютому 1904 року японський флот раптово атакував Тихоокеанську ескадру, що стояла на рейді без бойової охорони. Японські міноносці пошкодили три російських корабля і замкнули флот до приходу своїх головних сил у гавані Порт-Артура. Російська ескадра до середини серпня кілька разів намагалася вийти в море, але весь час стикалася з японським флотом і поверталася назад.

(19 серпня) 1 вересня почався штурм фортеці. Японці під командуванням генерала Ноги змогли вклинитися на окремих ділянках у лінію оборони, втративши за п'ять днів 20 тисяч солдатів. Російська армія втратила близько 6 тисяч бійців. Другий і третій штурми дозволили японцям захопити три російські укріплення. Але і це не дало облягають стратегічної переваги.

Лише після 4-го штурму, проведеного (5) 18 грудня, японці, втративши 8 тисяч чоловік, захопили панувала над містом гору Високу і почали обстріл замкненої на рейді ескадри. (15) 28 грудня загинув організатор і натхненник оборони Порт-Артура генерал Кондратенко з усім своїм штабом.

(20 грудня 1904) 2 січня 1905 генерал Стессель заявив про свій намір вступити в переговори про здачу, всупереч думці Військової ради фортеці. (23 грудня 1904) 5 січня 1905 була укладена капітуляція, згідно з якою гарнізон у складі 32 000 чоловік (включаючи хворих і поранених) здавався військовополоненими з усіма запасами бойового спорядження.

Героїчна оборона Порт-Артура тривала 329 днів. У боротьбі за місто японці втратили більше 110 тисяч чоловік і 15 бойових кораблів. Ув'язнений після війни Портсмутський мирний договір анулював права Росії на місто і передав їх Японії. Термін оренди закінчився у 1923 році, але японський уряд відмовився повернути місто Китаю. До кінця Другої світової війни Порт-Артур служив Японії військово-морською базою і плацдармом для проникнення до Маньчжурії.

У серпні 1945 року місто було захоплене радянськими десантниками і після капітуляції Японії отримав статус бази спільного використання СРСР і Китаєм. Строк договору передбачав таке використання протягом 30 років. За перше десятиліття Радянський Союз відновив всі зруйновані війною споруди і побудував ряд нових. А в травні 1955 року безоплатно передав все це Китаю в якості акту дружби.