29 Листопада

У російську абетку введено буква Е


Пам'ятник букві Е в Ульяновську
Російський алфавіт складається з тридцяти трьох літер. Одна з них абсолютно незаслужено все більш і більш виходить з ужитку. Її історія почалася в 1783 році.

(18) 29 листопада 1783 відбулася одна з перших засідань нещодавно створеної Академії Російської словесності за участю її директора — княгині Катерини Дашкової, а також Фонвізіна і Державіна.

Обговорювався проект повного тлумачного Слов'яно-російського словника, знаменитого згодом «Словника Академії Російської». Катерина Романівна запропонувала замінити позначення звуку «io» однією новою буквою — «е». Доводи Дашкової здалися переконливими, і незабаром її пропозицію було затверджено загальними зборами академії.

Новаторську ідею княгині підтримав ряд провідних діячів культури того часу, включаючи Державіна, який першим почав використовувати Е в особистому листуванні. Перше ж друковане видання, в якому зустрічається буква «е», — книга Івана Дмитрієва «Мої дрібнички» (1795 рік).

Відомою буква «е» стала завдяки Карамзіну. У 1797 році Микола Михайлович вирішив замінити при підготовці до друку одного зі своїх віршів дві букви в слові «слiози» на одну — «е».

Так з легкої руки Карамзіна буква «е» увійшла до складу російського алфавіту. У зв'язку з тим, що Карамзін був першим, хто використав букву «е» в друкованому виданні, що вийшло досить великим тиражем, саме його деякі довідкові видання, зокрема, Велика Радянська Енциклопедія, помилково вказують як автора букви «е».

У радянській Росії обов'язкове вживання літери «е» в шкільній практиці було введено 24 грудня 1942 наказом народного комісара освіти РРФСР.

Між іншим, цього наказу ніхто ніколи не відміняв. Необов'язковість вживання «е» веде до помилкових прочитанням і неможливості відновити сенс слова без докладного контексту. Наприклад, позика-позику; досконалий-досконалий; сліз-сліз; небо-небо; крейда-мів; осел-осел; весел-весел ...

А ще можна навести приклад з «Петра Першого» А.Н. Толстого: «При такому собі-то государі перепочинемо!». Малося на увазі — «перепочинемо». Відчувається різниця?

А як ви прочитаєте «Все співаємо»? Всі співаємо? Всі співаємо?