В англійській колонії Массачусетс були засуджені за чаклунство і повішені п'ять жінок

Суд над "Салемські відьом"
У 90-х роках 17 століття в Салемі (штат Массачусетс) відбулася одна з найбільших в історії спалахів релігійного фанатизму — так звана «полювання на відьом».

У січні 1692 у дочки та племінниці пастора Семюела Перріс — 9-річної Елізабет Перріс і 12-річної Ебігейл Вільямс були виявлені симптоми невідомої хвороби. Дівчатка кричали, видавали дивні звуки, ховалися під меблями, їхні тіла приймали незвичайні пози. Діти скаржилися на те, що їх хтось колов шпилькою і ножем, а коли Перріс намагався читати проповідь, вони затикали вуха. Доктор Вільям Гріггс вирішив, що причиною хвороби стало вплив відьми.

1 березня 1692 на підставі цих підозр було заарештовано три жінки: служниця Перріс — африканка Тітуба, жебрачка Сара Гуд і тяжкохвора вдова Сара Осборн. У них не було захисників, і громадська думка схилялася до того, що звинувачення справедливі. У березні були проведені арешти ще кількох жінок та чоловіків, а в травні розпочався суд. Всього звинуваченням піддалися 19 осіб.

2 червня суд визнав винною літню жінку Бріджет Бішоп, 10 червня вона була повішена. 19 липня 1692 були повішені Ребекка Нерс, Сара Гуд і ще кілька жінок.

19 серпня 1692 були повішені ще п'ять жінок.

Серед обвинувачених були не тільки жителі села Салем, але й жителі сусіднього Топсфелда, а також Бостона. Судові процеси над відьмами велися також в Андовері, куди на запрошення місцевого жителя Джона Балларда приїхали дівчата з Салема для викриття знахарства. Кривава розправа тривала до осені 1692 року. Через чотири роки після вироків в Салемі присяжні визнали свою помилку.

У 1992 році в місті було встановлено пам'ятник жертвам полювання на відьом. У 2001 році губернатор штату Джейн Свіфт підтвердила невинність обвинувачених.