Мустафа Кемаль

Мустафа Кемаль Ататюрк
Мустафа Кемаль Ататюрк народився 12 березня 1881 року в грецькому місті Салоніки, в родині лісоторговця. При народженні одержав ім'я Мустафа, прізвисько Кемаль («Досконалість») він отримав у військовому училищі за математичні здібності, ім'я Ататюрк («Батько турків») присвоїло йому Великі національні збори Туреччини в 1934 році.

Хлопчик навчався в державній військовій школі, потім закінчив Військову академію та Академію генерального штабу в Стамбулі, і в званні капітана отримав призначення в Дамаск, де використовуючи своє становище, проводив політичну агітацію у військах.

У 1904-1908 роках Кемаль організував кілька таємних товариств, революційної спрямованості, для боротьби з корупцією в уряді та армії. Але під час революції 1908 року розійшовся у поглядах з рухом младотурків і відійшов від політичної діяльності. Він брав участь в італо-турецькій, Другої Балканської і Першої світової війнах, за заслуги отримав чин генерала і титул паші.

Після війни Кемаль не визнав капітуляцію султана перед державами Антанти та розділу Османської імперії за Севрським мирним договором. Після висадки грецьких військ в Ізмірі (1919), він організував і очолив національно-визвольний рух по всій Анатолії. Відносини з султанським урядом у Стамбулі були перервані.

У 1920 році в Анкарі Кемаля обрали головою нового Великого національного зібрання, який оголосив себе верховним органом влади. Як голова, а незабаром і як верховний головнокомандувач він створив армію і керував нею у визвольній війні проти англо-грецької інтервенції. Під командуванням Кемаля турецька армія в 1922 році розбила інтервентів, змусивши Антанту підписати більш справедливий Лозаннський договір.

За ініціативою Кемаля був скасований султанат, ліквідовано халіфат і проголошена республіка. Ататюрк був обраний її першим президентом в 1923 році і переобирався ще три рази. Він фактично встановив режим помірної диктатури і проводив політику модернізації та реформування турецької держави за західним зразком.

Нова турецька держава прийняла нову форму правління з президентом, парламентом, конституцією. Однопартійна система диктатури Кемаля протрималася більш 20 років і лише після його смерті була замінена багатопартійної. Він поміняв і столицю держави, нею стала Анкара.

Завдяки Кемалю в 1928 році в Туреччині було проголошено рівність статей, жінки отримали виборчі права. Була проведена реформа освіти, латинський алфавіт замінив арабський, були введені сімейні прізвища за західним зразком. В економіці президент проводив політику націоналізації, а його зовнішня політика була спрямована на досягнення незалежності країни. Туреччина вступила в Лігу націй і налагодило дружні відносини з сусідами, в першу чергу з Грецією і СРСР.

Помер Мустафа Кемаль Ататюрк 10 листопада 1938 року в Стамбулі. Культ Ататюрка в Туреччині офіційний і масовий, але, звичайно, не безумовний. Великий державний діяч, він володів почуттям гумору, любив веселощі, однак зберігав тверезий розум політика. Один із сучасних архітектурних пам'ятників Анкари — це мавзолей Ататюрка.