Іцхак Рабін

Іцхак Рабін народився в Єрусалимі 1 березня 1922 року. У 1940 році закінчив сільськогосподарську школу «Кадурі». У 1941 році він добровільно вступив на військову службу в Пальмах і через чотири роки став заступником командира першого батальйону.

У 1956 році Іцхак Рабін став генерал — майором Цхакля. У 1959 році він зайняв посаду заступника начальника Генерального Штабу, а в 1964 році очолив Генеральний Штаб. У 1967 році під командуванням Рабіна армія Ізраїлю отримала перемогу над єгипетських, сірійських і йорданської збройними силами в Шестиденної війні.

У 1968 році Іцхак Рабін закінчив військову кар'єру і протягом п'яти років був послом Ізраїлю в Сполучених Штатах Америки. У 1973 році він повернувся на батьківщину і став членом партії Авода. Через рік, після обрання в Кнесет, Іцхак Рабін став міністром праці. У тому ж 1974 році він змінив Голду Меїр на посту прем'єр-міністра Ізраїлю. У 1984 році Іцхак Рабін став міністром оборони Ізраїлю і займав цей пост протягом чотирьох років.

У 1987 році, після скандалу в пресі, пов'язаного з наявністю у члена сім'ї Рабіна рахунки в США, що за ізраїльськими законами в той час було заборонено, він пішов у відставку.

У 1992 році він знову став прем'єр — міністром. У 1993 році Рабін отримав Нобелівську премію миру за підписану ним з Ясіром Арафатом «Угода в Осло», в результаті якого з'явилася Палестинська Автономія. У 1994 році ним був підписаний мирний договір з Йорданією.

Іцхак Рабін був убитий 4 листопада 1995 відразу після мітингу на Площі Царів в Ізраїлі, де виступав у підтримку мирного процесу.