Федір Глінка


Федір Глінка Федір Глінка
Федір Миколайович Глінка народився (8) 19 червня 1786 року в Смоленській губернії. Виховання отримав у першому кадетському корпусі (1798-1803). У 1805-1806 роках перебував ад'ютантом при генералові М. А. Милорадович, брав участь у поході проти французів і в битві при Аустерліці. У 1807 році був сотенним начальником дворянського ополчення. У відставці жив у родовому маєтку, подорожував по Смоленській і Тверській губерніях, по Волзі, здійснив поїздку в Київ.

У 1812 році знову вступив в армію ад'ютантом до Милорадович і перебував у поході до кінця 1814 року. Брав участь у боях при Тарутине, Малому Ярославцев, Вязьмі, Дорогобужі, при Бауцене.

У 1815 році видав «Листи російського офіцера». Ці листи принесли йому літературну популярність. У 1816 році був переведений у гвардію, в Ізмайловський полк, з прикомандирування до гвардійському штабу.

У цей час при штабі утворилися бібліотека і «Товариство військових людей», а незабаром почав виходити і «Військовий журнал», редактором якого був Глінка. Велику участь він брав і в «Вільному суспільстві любителів російської словесності», де складався то віце-головою, то головою. Вправляючись у віршуванні, Глінка писав і книги для народу: повість «Лука да Мар'я» (1818), «Подарунок російському солдатові» (1818), «Зіновій Богдан Хмельницький» (1819).

Досконале їм в 1810-1811 роках подорож по Росії дало йому привід написати «Мріяння на берегах Волги» (Санкт-Петербург, 1821). Брав участь у діяльності таємного декабристського «Союзу порятунку», потім разом з М.Ф. Орловим і А.Н. Муравйовим заснував «Союз благоденства північних лицарів», але скоро відстав від суспільства.

Тим не менше, повстання декабристів (14) 26 грудня відбилося і на ньому: в 1826 році він був виключений з військової служби і засланий до Петрозаводська. У 1835 році вийшов у відставку і оселився в Москві.

За цей час визначився і талант Глінки як духовного поета, талант оригінальний, напрям якого, як визначив його Бєлінський, було «художньо і свято». Ще в 1826 році він видав «Досліди священної поезії», а в 1839 році вийшли його «Духовні вірші».

У 1862 році переселився до Твері, займався там археологією і брав участь у громадських справах.

Помер Федір Миколайович Глінка (11) 23 лютого 1880 року в Твері.