Гертруда Стайн

Гертруда Стайн
Життя Гертруди Стайн сповнена протиріч. Будучи американкою, Гертруда майже все життя прожила в Парижі. Незважаючи на те, що вона написала чимало творів, вплив на літературу вона справила швидше як господиня салону, ніж як літератор.

Гертруда Стайн народилася 3 лютого 1874 в Аллегейні (Пенсільванія, США) в заможній німецько-єврейській родині. У молодості за наполяганням батька вона вчилася медицині. Сама Гертруда не питала особливої ??схильності до професії лікаря, але з її батьком було важко сперечатися. Після смерті батька й трагічного розриву стосунків зі своїм першим коханням, Гертруда покинула Америку, так і не отримавши диплома.

З тих пір і до кінця життя вона жила в Парижі разом зі старшим братом, Лео. Брат, мистецтвознавець і критик, познайомив Гертруду з сучасними художниками. Тоді ж вона починає серйозну літературну діяльність.

У ту пору написані романи «QED», «Три життя» і «Становлення американців». У прозі Стайн проявляються риси її улюбленого напрямки живопису — кубізму. Вона орієнтувалася на авангардне мистецтво, але в той же час намагалася передати американський склад думки в своїх книгах. Серед сучасників було мало цінителів її таланту.

Єдиним винятком стала «автобіографія Аліси Б. Токлас» — книга, яку Стайн написала від імені своєї компаньйонки і коханки. Це нарис богемного життя довоєнного Парижа і разом з тим життєпис Токлас і Стайн.

У салоні Стайн регулярно бували знамениті письменники і художники. Стайн була близько знайома з Матіссом, Джойсом, Пікассо, Максом Жакобом, Хемінгуеєм, Паундом, Фіцджералдом і Уайлдером. З одного боку, спостерігаючи американську літературу з боку, а з іншого, будучи її частиною, саме вона дала назву «втрачене покоління» повоєнному літературному перебігу.

Переживши жахи Другої світової війни, Стайн померла 27 липня 1946 року в Парижі від раку. До кінця життя вона вважала себе геніальною письменницею.