Святослав Реріх


Святослав Реріх Святослав Миколайович Реріх
Святослав Миколайович Реріх, син Миколи Реріха і Олени Реріх, народився (23 жовтня) 5 листопада 1904 року в Санкт-Петербурзі. Святослав рано почав малювати і займатися ліпленням, допомагав батькові в роботах над театральними ескізами.

Вже в ранньому дитинстві хлопчик виявляв інтерес до природничих наук, який гармонійно переплітався з природними художніми здібностями. У дванадцять років Святослав уже допомагав батькові, художнику Миколі Реріху натягувати на підрамники полотна і готувати фарби. Батько часто брав його з собою в археологічні поїздки по давньоруським містам.

З 1916 по 1918 рік він разом із сім'єю живе у Фінляндії, де у 13-річному віці пише перший портрет батька. З 1919 року Святослав Реріх навчається в Лондоні, в Королівській академії мистецтв, вивчає архітектуру. Продовжуючи заняття живописом, бере участь разом з батьком у створенні декорацій до постановок опер «Снігуронька», «Садко», «Князь Ігор».

Продовжує освіту в США, спочатку в школі Колумбійського університету на архітектурному відділенні, потім в Гарварді. Пише багато картин, займається книжковою ілюстрацією та графікою.

У 1923 році він очолив Міжнародний мистецький центр «Corona Mundi», а згодом став віце-президентом «Музею Миколи Реріха» в Нью-Йорку. Поряд з виконанням численних обов'язків директора він продовжує заняття живописом, і критики відзначають швидкий розквіт його художнього таланту.

У 1931 році, закінчивши навчання, Святослав Миколайович переїздить із США до Індії в долину Кулу до своєї сім'ї. В Індії Святослав Миколайович бере активну участь у її громадському і культурному житті, багато часу віддає живопису. Індія стала для нього другою батьківщиною.

Святослав Миколайович був духовним спадкоємцем свого великого батька і продовжувачем його справи.

Святослав Миколайович Реріх пішов з життя 30 січня 1993 року в Бангалорі (Індія).