Євген Миколайович Трубецькой span>
Євген Миколайович Трубецькой народився в Москві (23 вересня) 5 жовтня 1863 року. Закінчив юридичний факультет Московського університету. У 1897 році захистив докторську дисертацію «Релігійно-суспільний ідеал західного християнства в XI ст». Професор Київського та Московського університетів.
Трубецкой — видатний представник релігійно-філософської думки, один з організаторів видавництва «Шлях» та «Релігійно-філософського товариства ім. Вл.Соловьева». До релігійної метафізики Трубецкой прийшов під безпосереднім і значним впливом Соловйова, з яким протягом багатьох років підтримував дружні стосунки.
Серед філософських творів Трубецького — «Філософія Ніцше» (1904), «Історія філософії права» (1907), «Світобачення Вл.Соловьева» (1913), «Метафізичні припущення пізнання» (1917), « Сенс життя»(1918) та ін
Ідея Абсолютного свідомості виявляється у Трубецького своєрідною метафізичною гарантією самого прагнення до істини, виправдовує це прагнення і в той же час припускає надію і віру в реальність«зустрічного»руху, в саморозкриття Абсолюту, в Божественну Любов і Благодать.
Він був автором ряду блискучих робіт про давньоруської іконопису: «умогляд у фарбах», «Два світи в давньоруської іконопису», «Росія в її іконі». Під час громадянської війни брав участь в білому русі.
Помер Євген Миколайович Трубецькой в ??Новоросійську 23 січня 1920 року.