Павло Рибалко

Павло Семенович Рибалко
Павло Семенович Рибалко народився (23 жовтня) 4 листопада 1894 року в селі Малий Істороп Харківської губернії (сучасна назва — село Малий Вистороп ), в сім'ї заводського робітника. Хлопчик рано почав працювати, в 13 років вже ходив у зміни на цукровий завод, одночасно вчився в недільній школі.

У 1914 році його призивають в армію, і під час Першої світової війни він потрапляє на фронт рядовим. Так починається військова кар'єра Рибалко. З приходом Радянської влади Рибалко вже в лавах Червоної Армії бореться з німецькими окупантами на території України. У 1918 році він стає помічником командира партизанського загону.

У мирний період між війнами Рибалко проходить підготовку начскладу і закінчує Військову академію ім. М.В. Фрунзе. Після чого в 1934 році його направляють в якості військового радника в Китай, де він виступає проти повстанців Ма Чжуніна в провінції Сіньцзян. Потім протягом трьох років Рибалко був військовим аташе в Польщі.

З початком Великої Вітчизняної війни став просити про переведення на фронт. У підсумку, з 1942 року Рибалко очолив спочатку 5-ю, 3-ю, а потім і 3-ю гвардійську танкові армії. Воєначальник брав участь в Курській битві, у битві за Дніпро, в наступі під Києвом, Львовом, Берліном, Прагою. Завдяки танкової армії Рибалко таким містам, як Львів, вдалося вціліти.

Після війни Рибалко продовжував командувати армією, а з 1947 року був командувачем бронетанковими і механізованими військами Радянської Армії. Також обирався депутатом Верховної Ради СРСР другого скликання (у 1946 році).

За свої заслуги у Великій Вітчизняній війні він був удостоєний звання двічі Герой Радянського Союзу і двічі отримав «Золоту зірку». Також Павло Семенович був кавалером двох орденів Леніна, двох орденів Червоного Прапора, трьох орденів Суворова 1 ступеня, ордена Кутузова 1 ступеня, ордена Богдана Хмельницького 1 ступеня, був нагороджений медалями «За оборону Москви», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941 -1945 рр..»,«За взяття Берліна»,«За визволення Праги»,«XX років Робітничо-Селянської Червоної Армії»,«30 років Радянської Армії і Флоту»,«В пам'ять 800-річчя Москви»і багатьма нагородами іноземних держав .

Помер Павло Семенович Рибалко 28 серпня 1948 року в Москві після тривалої хвороби, був похований на Новодівичому кладовищі. На його могилі встановлено пам'ятник.

Бюсти двічі Героя Радянського Союзу П.С. Рибалко встановлені в селі Малий Істороп, на батьківщині героя, і в Празькому пантеоні. Меморіал його пам'яті знаходиться на вулиці Рибалка в Москві. Також ім'я маршала носять вулиці багатьох міст Росії та України.