Богдан Хмельницький

Богдан Михайлович Хмельницький
Богдан Михайлович Хмельницький (при народженні був названий Зіновієм) народився 27 грудня 1595 року в родині сотника. Де він народився, точно невідомо: існує три версії. На місце народження Хмельницького претендують Суботів, Жовква та Чигирин. Ім'я Богдан він отримав пізніше: коли Хмельницький придбав історичну славу, його віднесли до роду Богданов, властвовавших в Молдавії в 15 столітті.

Юнак отримав гарну освіту у єзуїтів, володів польською і латинською мовами, згодом вивчив турецьку й французький. Незважаючи на отриману освіту, в католицтво Зіновій не перейшов, а залишився вірний вірі батьків — православ'ю.

Наука наукою, але юнака вабила військова слава. У складі козачого війська Хмельницький брав участь у польсько-турецькій війні 1620-1621 років, потрапив у полон. Повернувшись на батьківщину, влаштовував морські походи запорожців на турецькі міста, потім отримав уряд сотника чигиринського.

Треба сказати що Хмельницький не завжди був налаштований вороже по відношенню до поляків і дружньо по відношенню до росіян, як це інший раз уявлялося радянськими істориками. При польського короля Владислава IV Хмельницький воював проти росіян і отримав золоту шаблю за хоробрість.

Хмельницький користувався особливою довірою короля, проте сімейна трагедія відновила Хмельницького проти Польщі. Сталося так, що особистий ворог Хмельницького, підстароста Чаплинський, з ненависті розграбував хутір Хмельницького, викрав його улюблену жінку, одружився на ній, а сина Хмельницького засік ледь не до смерті.

Хмельницький звернувся до суду, проте допомоги не отримав; звернувся до короля — але той лише висловив здивування, що козаки, маючи шаблі за поясом, не захищають самі своїх привілеїв. Хмельницький ці слова запам'ятав і вирішив діяти за «порадою» короля.

Заручившись підтримкою кримських татар, Хмельницький підняв повстання. 18 квітня 1648 Хмельницький був проголошений гетьманом.

Завдяки ряду перемог над поляками, слава Хмельницького рознеслася за межі України: до нього приходили посли від кримського хана, турецького султана, молдавського господаря, седмиградського князя і від московського царя Олексія Михайловича. Польський король пропонував Богдану світ і гетьманство (підтверджене королівською владою), і, бути може, Хмельницький і погодився б — але тут чинили опір православні козачі низи, які живили ненависть до поляків-католиків.

Дипломатія Хмельницького була складною , а сама особистість гетьмана — неоднозначною. Наприклад, євреї у відповідь на погроми називали гетьмана «Хмель-лиходій». Неоднозначні і оцінки його подальшого вибору — договору з Москвою проти Польщі.

Після низки переговорів з Османською імперією, кримським ханом, Швецією Хмельницький схилився до союзу з Москвою. 8 січня 1654 року на Переяславльской Раді він запропонував вибрати для звільненій від поляків Лівобережної України когось з чотирьох государів: султана турецького, хана кримського, короля польського чи царя московського (вибір народу, звичайно , був номінальним, оскільки дипломатичних домовленостей Хмельницький вже досяг).

Низи запорізького козацтва в цілому схвалили кооперацію з одновірцями, козацька старшина пішла на договір з небажанням. Згодом цей вибір гетьмана критикували націоналістичні кола України, в тому числі і поет Тарас Шевченко. Зараз історики, виходячи з власних політичних установок, до хрипоти сперечаються про вибір Хмельницького ...

Помер Богдан Михайлович Хмельницький від апоплексичного удару 16 серпня 1657 року. Був похований в Суботові. Однак, упокоєння його не було спокійним: у 1664 році польський воєвода Чарнецький спалив хутір Хмельницького, а прах гетьмана і його сина Тимоша викинув «на поталу».