Тарас Шевченко span>
Тарас Григорович Шевченко народився (25 лютого) 9 березня 1814 року в Київській губернії в селі Моринці, в сім'ї кріпосного селянина. Дитячі роки його пройшли в рідному селі, потім в селі Кирилівка. Рано осиротівши, він пізнав безправну частку кріпака. Грамоті його вчив сільський дяк.
У 1828 році Шевченко потрапив в служіння до поміщика Енгельгардта. Виявивши здібності хлопчика до малювання, Енгельгардт вирішив зробити з нього домашнього живописця і послав його в 1832 році в навчання до художника В. Ширяєва.
У 1836 році Шевченко познайомився з Брюлловим, Григоровичем, Жуковським, які вирішили звільнити молодого художника з кріпосної залежності. У 1838 році портрет Жуковського, написаний Брюлловим, був розіграний у лотереї, і на отримані 2500 рублів Шевченко був викуплений у Енгельгардта. У тому ж році був прийнятий в Академію мистецтв. Навчався жадібно, багато читав, вивчав мистецтво, оволодів майстерністю малюнка і живопису. Добре знав творчість українських і російських письменників.
У 1840 році в Петербурзі було опубліковано перший український збірник віршів Шевченка — «Кобзар», який почав нову епоху в історії української літератури. Він багато пише. У 1843 році повертається на Україну, спостерігає життя народу, малює, випускає альбом «Живописна Україна».
У 1844 році Шевченко закінчує Академію мистецтв і знову їде на Україну, вирішивши оселитися в Києві. До цього часу народжуються задуми великих творів викривального характеру: поема (комедія) «Сон» (1844); «Кавказ» (1845); «Єретик».
У 1840-ті роки він написав безліч прекрасних віршів, що увійшли до збірки «Три роки». У 1846 році вступив в таємне політичне суспільство — «Кирило-Мефодіївське братство», за що за доносом провокатора разом з друзями був арештований в 1847 і засланий у солдати до Орської фортеці.
Незабаром був переведений на півострів Мангишлак Каспійського моря, в Новопетровське укріплення. Тут їм було створено багато пейзажів, портретів, жанрових малюнків.
Після смерті Миколи I Шевченко був звільнений за амністією. Друзі добилися для нього дозволу жити в Петербурзі, і по приїзді туди він опинився в центрі уваги. Зблизився з колом «Современника», «Іскри», з багатьма російськими та польськими революційними демократами (Чернишевським, Курочкіним та іншими). У 1860 році Рада Академії мистецтв надала йому звання академіка по класу гравюри. У 1859-1861 роках Шевченко використав біблійні та євангельські сюжети для втілення революційних ідей.
Помер Тарас Григорович Шевченко (26 лютого) 10 березня 1861 року в Петербурзі.
Після смерті Шевченко став знаковою, майже культовою, фігурою у формуванні національної самосвідомості серед української інтелігенції, і його вплив на національну культуру залишається визначальним до сьогодні. Але чи багато насправді ми знаємо про його життя?