Світлана Крючкова

Світлана Миколаївна Крючкова
Світлана Миколаївна Крючкова народилася 22 червня 1950 року в Кишиневі (Молдавія), у сім'ї військовослужбовця.

Після закінчення середньої школи Світлана приїхала до Москви вступати в Школу-студію МХАТ, але провалила іспити. Вирішивши залишитися в Москві, вона влаштувалася працювати слюсарем-складальником на ЗІЛ. Однак і в наступному році Крючкова не змогла вступити, на цей раз вже в училище імені Б. Щукіна, і повернулася в Молдавію. Пропрацювавши ще рік старшим препаратором в Кишинівському сільськогосподарському інституті, вона знову поїхала в столицю і в третій раз їй посміхнулася удача: в 1969 році Світлана поступила в Школу-студію ім. Немировича-Данченка при МХАТ, на курс професора В.П.Маркова.

Її акторська кар'єра почалася в 1973 році з ролі в картині «Велика перерва», яка стала не просто її першою великою роботою в кіно, але й тією самою головною роллю, яка визначила її подальшу долю як актриси. Після закінчення Школи-студії Крючкова отримала пропозиції грати відразу від п'яти московських театрів. Починаюча актриса вибрала МХАТ, де пропрацювала два роки.

Яскрава зовнішність, вогненно-руде волосся, горда стати сформували їй образ фатальної і епатажної жінки. І при цьому такі яскраво-виражені зовнішні дані ніяк не вплинули на її втілення чистої і невинної Александріна Гончарової в театральній постановці «Останні дні» М.Булгакова, яка стала дебютом акторки на театральній сцені. Потім були ролі в спектаклях: «Ешелон», «Чоловік і дружина знімуть кімнату», «Мідна бабуся», «Синій птах» та інших, де Світлана проявила надзвичайний талант.

Однак подальша творча доля актриси пов'язана з іншим театром. У 1975 році вона вийшла заміж за кінооператора Юрія Векслера і поїхала з ним в Ленінград. Там вона стала грати в Великому Ленінградському драматичному театрі — одному з провідних театрів країни, який очолював відомий режисер Г. Товстоногов. Йому сподобалася юна талановита актриса, і незабаром вона була зарахована до штату театру, у трупі якого грає і сьогодні.

Тут Світлана пройшла чудову школу, яка дозволила їй з блиском грати найрізноманітніші ролі в класичних постановках — таких як: «Васса Желєзнова», «Матінка Кураж та її діти», «Вишневий сад», «На дні», «На всякого мудреця досить простоти», «Сад без землі», «Вовки та вівці», «Емігрант з Брісбена» , «Тихий Дон», «Молода господиня Ніскавуорі», «Фантазії Фарятьєва» та інших. Грала вона і в інших театрах.

Продовжила Крючкова і свою роботу в кіно. Після «Великої зміни» вона знялася у безлічі фільмів, де зіграла досить різноманітні і за діапазоном і за характером ролі. Актриса однаково талановито грає і в комедіях, і в драмах. Навіть в епізодах вона настільки органічно вливається в загальну стилістику картини, що її присутність здається незамінним.

Серед найвідоміших картин за участю Крючкової: «Виліт затримується» (1974), «Довгі версти війни» (1975) , «Одруження» (1977), «Освідчення в коханні» (1977), «Безіменна зірка» (1978), «Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона» (1980), «Рідня» (1981), «Опудало» (1982) , «Унікум» (1983), «Змеелов» (1985), «Життя Клима Самгіна» (1986), «Світла особистість» (1988), «Воно» (1988), «СВ. Спальний вагон»(1989),«Царське полювання»(1990),«Сім сорок»(1991),«Стомлені сонцем»(1994),«Сповідь незнайомцю»(1995),«Грішна любов»(1997),«Старі шкапи »(2000),«Бідний, бідний Павло!»(2003),«Брежнєв»(2005),«Поховайте мене за плінтусом»(2009),«Родинний дім»(2010) та інші.

Крім роботи в театрі та кіно Світлана Миколаївна в 1998-2002 роках вела акторський курс Санкт-Петербурзького Університету профспілок. У 2003 році на базі випускників курсу був створений «Театр-Студія під керівництвом Світлани Крючкової», з яким вона поставила вистави: «Лісітрата», «Блаженний острів», «Додому! ..» Та ін

Також Світлана Миколаївна відома своєю концертною діяльністю — вона є упорядником і виконавцем численних музично-поетичних програм, куди входять вірші Е.Баратинского, О.Пушкіна, М.Лермонтова, Ф.Тютчева, І. Буніна, О. Мандельштама, А. Тарковського , Й.Бродського, А.Ахматової, М.Цвєтаєвої та інших, з якими вона виступає в різних регіонах Росії і за кордоном.

Народна артистка Росії і РРФСР, лауреат Царськосельській Мистецької премії, Російської національної акторської премії імені Андрія Миронова «Фігаро», двох премій «Ніка», володарка призів багатьох МКФ — Світлана Крючкова нагороджена Медаллю Пушкіна за великий внесок у розвиток вітчизняного театрального мистецтва і багаторічну плідну діяльність.

Актриса тричі була заміжня, у неї двоє синів — Дмитро Юрійович Векслер (1981 р.н.) та Олександр Олександрович Крючков (1990 р.н.).

Сьогодні Світлана Миколаївна Крючкова продовжує активну творчу діяльність — знімається в кіно, грає на сцені, багато гастролює з концертними програмами, живе і працює в Санкт-Петербурзі.