Йоганнес Брамс

Йоганнес Брамс
Брамс — видатний національний художник німецького народу. Його музика насичена глибоким життєвим змістом та затверджує реалістичні принципи народності мистецтва. Він вніс цінний внесок у музичну культуру другої половини 19 століття.

Йоганнес Брамс народився 7 травня 1833 року в Гамбурзі (Німеччина). Першим вчителем музики був його батько. Обдарований піаніст, Брамс почав публічно виступати вже в дитячі роки. Але незабезпечене матеріальне становище сім'ї змусило його братися за будь-яку роботу — він переписував ноти, аранжував, грав у садах і ресторанах. Це, втім, принесло певну користь юному Брамсу: майбутній композитор увійшов в безпосереднє зіткнення з музикою німецького демократичного побуту, яку широко використовував у своєму наступному творчості.

Істотну роль у творчому розвитку Брамса зіграла його зустріч у 1853 році з Е. ремінь. Виступаючи з ним в якості акомпаніатора, Брамс перейнявся красою і захопливістю угорських національних мелодій, які входили в репертуар скрипаля. Згодом це знайшло відображення у творчості Брамса — в його знаменитих «Угорських танцях» і в ряді інших творів, де використані характерні мелодійні обороти і ритми угорської народної музики.

У 1850-х роках Брамс багато виступав як піаніст в різних містах Німеччини, керував придворною хоровою капелою в Детмольд і жіночим хором в Гамбурзі. Починаючи з 1862 року творча діяльність Брамса найтіснішим чином пов'язана з Віднем. У цьому місті, являвшемся тоді своєрідним музичним центром, постійно звучали австрійські, німецькі, угорські, чеські, словацькі, сербські пісні і танці. Все це було джерелом, що живило творчість Брамса.

У 1870-1880 роки Брамс створив більшість своїх кращих творінь — всі симфонії, скрипковий і 2-й фортепіанний концерти, камерні ансамблі, пісні, хори, танці. Творчість Брамса, що охоплює майже всі жанри, характеризується глибокою і органічним зв'язком з народно-побутовою музикою.

У жанрі симфонічної музики Брамс є продовжувачем традицій Бетховена. Не дарма 1-ю симфонію Брамса деколи називають «десятою симфонією Бетховена».

Помер Брамс 3 квітня 1897 року.