День освіти Слідчого комітету Російської Федерації

15 січня 2011 року набере чинності Федеральний закон «Про Слідчому комітеті Російської Федерації», підписаний 28 грудня 2010 року. Це стало приводом внести в календар ще одну святкову дату.

Як повідомлялося в пояснювальній записці до законопроекту, функціонування Слідчого комітету поза системою прокуратури створить необхідні умови для більш ефективної роботи як органів прокуратури, так і слідчих органів. Ідея була не нова: вперше відокремити слідче відомство від інших державних структур вирішив Петро I. Імператор здійснив судову реформу, поділивши кримінальний процес на дві стадії: попереднє розслідування і судовий розгляд.

У 1713 році в Росії з'явилися перші спеціалізовані слідчі органи. Ними стали майорські слідчі канцелярії, які підпорядковувалися безпосередньо Петру I і розбирали справи про найбільш небезпечні діяння. До них належали проступки, що посягають на основи державності: хабарництво, казнокрадство, службові підробки, шахрайство. Слідчі органи, залежні тільки від імператора, могли залишатися неупередженими і об'єктивними навіть у відношенні високопоставлених посадових осіб. Так, на початку 18 століття увага слідчих канцелярій залучили 11 з 23 російських сенаторів.

Втім, відразу ж після смерті Петра I незалежні слідчі органи скасували, а попереднє слідство стали розглядати як рядову процесуальну процедуру досудового провадження. З 1723 до 1860 року розслідуванням злочинів займалися неспеціалізовані органи: поліцмейстерской канцелярії, розшукової наказ, нижні земські суди, управи благочиння. Так в Росії склалася адміністративна модель організації слідчого апарату.

У 19 столітті стали зрозумілі недоліки такої системи, головним з яких стало зростання корупції. В ході судової реформи 1860 року Олександр II спробував знайти нові способи організації попереднього слідства, проте повернення до петровської моделі навіть не розглядався. У підсумку було прийнято рішення вивести слідчі органи із складу поліції та передати їх судам. У цей період в 44 губерніях країни з'явилося 993 судових слідчого. Судова модель, закладена Олександром II, пізніше лягла в основу системи військових слідчих, які складалися при військово-окружних судах.

Після 1917 року слідчі підрозділи з'явилися практично при всіх правоохоронних органах. Це було пов'язано з бажанням нової влади зробити юстицію одним з інструментів класової боротьби.

У 1927 році в Московській губернії судових слідчих перевели в органи прокуратури. Експеримент був визнаний успішним, і в 1928 році колегія Наркомату юстиції ухвалила передати слідчий апарат в повне розпорядження прокуратури. А в 1929 році і військові слідчі перейшли в підпорядкування військової прокуратури. У 1938-1939 роках слідчі підрозділи були засновані також в органах держбезпеки і міліції, підвідомчих в той час НКВД СРСР. У 1963 році слідчі органи з'явилися і в Міністерстві охорони громадського порядку (пізніше воно стало Міністерством внутрішніх справ).

У 2007 році Слідчий комітет при прокуратурі РФ став відносно самостійним відомством, проте все ще входив до системи органів прокуратури . Закон 2011 повернув модель розвитку слідчих органів до ідеї Петра I. Цей документ встановив, що керівництво діяльністю комітету здійснює глава держави. В даний час Слідчий комітет Російської Федерації не входить в структуру жодного з органів державної влади.

Таким чином, сьогодні працівники Слідчого комітету можуть відсвяткувати свого роду «день незалежності». У будь-якому випадку, це свято — гарний привід підбити підсумки роботи та відзначити відзначилися співробітників відомства.