День святого Девіда

День святого Девіда (Saint David's Day) — покровителя Уельсу — один з найважливіших свят для жителів Уельсу і святкується як патріотичний і культурний фестиваль Уельсу у всьому світі. Вшановувати святого будуть не тільки валлійці, але і жителі інших країн, предки яких жили в Уельсі. У Нью-Йорку хмарочос Емпайр Стейт Білдінг буде підсвічений в зелено-червоно-білі кольори.

Багато пророки говорили, що при народженні святого Девіда йому передрікали багато чудес. 1 березня є днем ??смерті Девіда. День святого Девіда відзначається як релігійний фестиваль в Протестантської Реформації з 16 сторіччя. У 18 сторіччі цей день став національним фестивалем Уельсу і є таким донині.

Відомості про святого Девіді, церковному діяча другої половини 6 століття, дійшли до наших днів з роботи якогось Рігіфарка, який жив в кінці 11 століття . Як свідчить легенда, за 30 років до народження Девіда до святому Патріку снизошел ангел і повідомив йому, що в Уельсі народиться великий святий.

У цей день всюди видно зображення святого Девіда (Фото: Sarycheva Olesia, Shutterstock) Батько святого Девіда був князем на ім'я Санд. Мати, яку звали Нон, теж мала дворянське коріння. Існує версія, що вона припадала племінницею королю Артуру. Санд просив руки Нон, йому було відмовлено, але він не зміг стримати свого потягу до дівчини. Згідно з легендою, коли хлопчик народився, небо пронизала блискавка і розбила скелю навпіл.

Чернець по імені Павиний був вчителем святого Девіда. Чернець був сліпим. Девід зцілив ченця, осінивши того хресним знаменням. Павине благословив Девіда проповідувати християнську віру на території Британії, просвіщати стародавніх кельтів. Вважається, що за роки мандрів Девід заснував 12 монастирів. Святий Девід закликав ченців вести скромне життя і старанно працювати.

Слава про святого Девіді ще за життя розлетілася по всій Британії. Його хатина стала місцем паломництва. Одна з найвідоміших легенд про святого Девіді розповідає про те, що під час його звернення до пастви земля під його ногами піднялася, утворюючи пагорб. У 640 році між валлійцями під проводом короля Уельсу Кадвалладера (Cadwallader) і саксами відбулася битва, під час якої святий Девід запропонував валлійцям прикріпити до капелюхів стебла цибулі-порею, щоб відрізнити себе від ворогів. Битву було виграно.

Вважається, що Девід заснував 12 монастирів (Фото: Martin Tomanek, Shutterstock) Святий Девід в 1120 році був канонізований римською церквою як первосвященик, звертає в християнство кельтські племена, а цибулю-порей став емблемою слави Уельсу.

У цей день всюди видно зображення святого Девіда з голубкою на плечі — символом святого духа. Багато валлійці прикріплюють до одягу національні символи — нарцис або цибулю-порей. У Кардіффі, столиці Уельсу, проходять святкові заходи, а на столах у кожній валлійської родині буває традиційний суп з цибулі-порею — Cawl Cennin. Діти приходять у цей день в школу одягненими в національні костюми. А підлітки зазвичай влаштовують конкурси хорового співу.