Щорічно 15 грудня у всіх країнах, що утримують статус провідних світових виробників чаю, відзначається Міжнародний день чаю (International Tea Day) з метою залучення уваги урядів і громадян до проблем продажу чаю, взаємозв'язку між продажами чаю і положенням працівників чайних виробництв, невеликих виробників і споживачів.
Рішення відзначати Міжнародний день чаю саме 15 грудня було прийнято після неодноразового обговорення в багатьох міжнародних організаціях і профспілках в перебігу Всесвітнього громадського форуму (World Social Forum), що проходив в 2004 році в Мумбаї (Mumbai, Індія) і в 2005 році в Порті Аллегре (Porte Allegre, Бразилія). Відповідно, Міжнародний день чаю в основному відзначають країни, в економіці яких стаття про виробництво чаю займає одне їх головних місць — це Індія, Шрі Ланка, Бангладеш, Непал, Китай, В'єтнам, Індонезія, Кенія, Малайзія, Уганда, Танзанія.
У Росії чай став відомий з першої половини 17 століття (Фото: Т.Прокофьева, www.calend.ru) Політика міжнародної торгівлі, що проводиться Всесвітньою торговельною організацією, припускає, що країни-виробники відкриють свої кордони для торгівлі. Уряд Індії також внесло значні зміни в політику торгівлі споживчими товарами. Брокери великих чайних брендів і продавці використовують дану можливість для усунення спеціальних захисних заходів, що вживаються національними урядами для захисту інтересів промисловості та безпеки продовольства в своїх країнах.
Товарна ціна чаю неухильно знижується у всіх країнах поряд з недоліком ясності в встановленні ціни на чай. У чайній промисловості спостерігається надвиробництво, але дане явище контролюється, так як прибуток перекачується до світовим брендам. Світові бренди мають можливість купувати чай за найнижчими цінами, в той час як в чайній промисловості повсюдно проходить великомасштабна перебудова. Вона виражається в розпаді і роз'єднання на рівні чайних плантацій і в консолідації на рівні брендів.
У Японії чай стає популярним у другій половині 16 століття (Фото: fotohunter, Shutterstock) Вважається, що чай, як напій, був відкритий другий імператор Китаю Шеном Нунг (Shen Nung) приблизно в 2737 році до н. е.., коли імператор опустив листочки чайного дерева в чашку з гарячою водою. Чи можливо уявити, що зараз ми п'ємо той же чай, який куштував і китайський імператор майже 5 тисячоліть тому!
У 400-600 роках н. е.. в Китаї зростає інтерес до чаю, як до лікувального напою, у зв'язку з чим розвиваються процеси культивації чаю. Багато любителів чаю додають в полюбився напій цибулю, імбир, спеції або часточки апельсина.
В Європі і Росії чай став відомий з першої половини 17 століття. А одне із самих знаменитих подій в сучасній історії чаю — це «Бостонське чаювання», яке відбулося 16 грудня 1773 року, коли американські колоністи викинули в гавань Бостона ящики з чаєм в знак протесту проти введеного Великобританією податку на чай.