День пам'яті жертв політичних репресій

День пам'яті жертв політичних репресій встановлено Постановою Верховної Ради РРФСР № 1763/1-I від 18 жовтня 1991 року «Про встановлення Дня пам'яті жертв політичних репресій» і щорічно відзначається 30 жовтня.

Правозахисний центр «Меморіал» налічує приблизно вісімсот тисяч потерпілих від політичних репресій. В їх число входять не тільки самі репресовані, але і їх діти, які в результаті переслідувань залишилися без опіки батьків.

Підрахувати точну кількість усіх постраждалих від тоталітарного режиму неможливо. За словами голови комісії з реабілітації при президенті Олександра Яковлєва, безвинно репресованих — мільйони, і значне число їх ніде не було враховано.

За даними Генпрокуратури, усього за час дії закону «Про реабілітацію жертв політичних репресій» переглянуто 636302 кримінальні справи стосовно 901 127 осіб, з яких 637 614 реабілітовані. У тому числі мова йде про справи, що мали великий суспільний резонанс, зокрема, про реабілітацію великого танцівника Рудольфа Нурієва, Патріарха Тихона і його оточення, відомих діячів меншовицької партії — Марка Бройдо, Миколи Суханова, вченого-біолога Миколи Тимофєєва-Ресовський.

30 жовтня в День пам'яті жертв політичних репресій біля Соловецького каменя (пам'ятник відкрито 30 жовтня 1990) проходить траурний мітинг, по закінченні якого його учасники покладають до Соловецькому каменю вінки від президента і уряду Російської Федерації, від уряду Московської області, а також від громадських організацій жертв політичних репресій.

У листопаді 1989 року Верховна Рада СРСР прийняла Декларацію про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, що піддалися насильницькому переселенню.