В СРСР було введено звання Генералісимус Радянського Союзу

Йосип Сталін став єдиним в СРСР генералісимусом < / span>
У російській мові слово «генералісимус» з'явилося в епоху правління царя Олексія Михайловича. Його використовували іноземні начальники, коли зверталися до Великого воєводі. Першим російським генералісимусом став соратник царя Петра Першого боярин Олексій Шеїн, який командував усіма військами в другому Азовському поході.

Звання генералісимуса також носив найближчий сподвижник царя — світлий князь Олександр Меншиков, з ім'ям якого пов'язані багато перемоги в російсько-шведській Північній війні. Отримав він його вже після смерті Петра від його онука імператора Петра II.

Поряд з найбільшими російськими полководцями звання генералісимуса присвоювалося також членам царської сім'ї. Ганна Леопольдівна — регентша при малолітньому імператорі Івані VI — в листопада 1740 року присвоїла цей чин своєму чоловікові, принцові Антону-Ульріху Брауншвейзькому, який, правда, не мав ніяких військових заслуг.
{day-10-28}
28 жовтня {/ day} 1799 генералісимусом російських сухопутних і морських сил став великий російський полководець Олександр Васильович Суворов — переможець легендарного Швейцарського походу 1799

В СРСР звання Генералісимус Радянського Союзу було введено після закінчення Великої Вітчизняної війни 26 червня 1945 року. На наступний день воно було присвоєно Йосипу Сталіну «за видатні заслуги перед Радянською Батьківщиною в справі керівництва всіма збройними силами держави під час Великої Вітчизняної війни». Сталін став єдиним в СРСР генералісимусом.