Запатентована друкарська машинка

Друкарська машинка фірми "Remington"
Працюючи в місцевій майстерні, Крістофер Шоулз і його компаньйон Карлос Гідден придумали апарат для послідовної нумерації книжкових сторінок. Від цього простого пристрою і веде свій початок друкарська машинка.

Машинка Шоулза, запатентована 23 червня 1868 року, була розміром з письмовий стіл, друкувала тільки великими буквами, і друкарка не бачила результату своєї роботи, тому що папір ховалася всередині. Однак, саме від цієї машинки пішла по світу знаменита розкладка QWERTY — перші шість клавіш у верхньому ряду клавіатури. Саме так виглядали клавіші на клавіатурі Шоулза. Правда, клавіші з цифрою 1 на машинці не було — винахідники визнали, що друкарки цілком можуть користуватися замість неї буквою «I», та й Shift був доданий тільки через 10 років, але розкладка залишилася тією ж самою.

Грошей, щоб запустити новинку у виробництво, у Шоулза не було, і він продав права на неї Філу Ремінгтон, відомому конструктору-зброярі. Його інженери довели розробку до розуму і випустили на ринок уже під назвою «Remington No.1». 1 березня 1873 фірма Remington and Sons почала виробництво Перший пишучий машинки в Нью-Йорку.

Після Громадянської війни в США (1861-1865) фірма Remington, розширивши асортимент своєї продукції, крім зброї почала випускати швейні машинки. Це відбилося і на моделях друкарських машинок: їх прикрасили веселими квітковими візерунками і стали кріпити на станину швейної машинки таким чином, що натискання на педаль викликало повернення каретки.

Інші компанії незабаром випустили свої моделі друкарських машинок, в тому числі і такі, які дозволяли відразу ж бачити надрукований текст, а також моделі із зміною регістра, на яких можна було друкувати і рядковими і прописними буквами. Ефективність удосконалених моделей і той факт, що вони «не мажуть і не садять чорнильних плям», врешті-решт, розсіяли всі сумніви підприємців, і друкарська машинка стала найпоширенішим знаряддям праці.