На могилі Тараса Шевченка в Каневі встановлено бронзовий пам'ятник

Пам'ятник Тарасу Шевченку в Каневі
«Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні мілій,
Щоб лані шірокополі,
І Дніпро, и кручі
Було видно, Було чути,
Як реве ревучий»
Тарас Шевченко«Заповіт»

Великий український поет Тарас Шевченко помер 10 березня 1861 року в Санкт-Петербурзі і був похований на Смоленському кладовищі. Провести в останню путь Кобзаря прийшли письменники Достоєвський, Лєсков, Салтиков-Щедрін, Тургенєв, Некрасов, представники української, польської, грецької громад Санкт-Петербурга.

Перед смертю «великий Кобзар» заповідав поховати його в Україні, в Каневі. Незабаром його друзі — художник Григорій Честахівський, а також брати-літератори Михайло та Олександр Лазаревські вирішили виконати останню волю поета.

22 травня 1861 прах Шевченка було перепоховано на Чернечій горі біля Канева. Незабаром до могили Кобзаря почали стікатися українські паломники, а Чернеча гора отримала назву Тарасової. У 1925 році могила поета стала частиною Канівського музею-заповідника, а через 14 років там було відкрито пам'ятник роботи скульптора Матвія Манізера.

Сучасний вигляд меморіал набув 18 червня 1939 року, коли на могилі Кобзаря був встановлений бронзовий пам'ятник, а незабаром і споруджений літературно-меморіальний музей.

Сьогодні музейна колекція нараховує понад 20 тисяч унікальних експонатів, серед яких меморіальні речі та офорти Тараса Шевченка, рідкісні видання його книг, цінні архівні документи, фото-і кіноматеріали, аудіо-та відеозаписи виступів знаменитих бандуристів і кобзарів . При заповіднику функціонують картинна галерея та наукова бібліотека.