span>
У 1854 році, під час Кримської війни, велика княгиня Олена Павлівна відкрила в Санкт-Петербурзі Громаду сестер милосердя, яких готували для роботи у військових госпіталях обложеного Севастополя. Ця Громада стала прообразом Товариства Червоного Хреста.
(3) 15 травня 1867 імператор Олександр II затвердив Статут «Товариства піклування про поранених і хворих воїнах», що стало датою заснування Товариства, яке в 1879 році було перейменовано в Російське суспільство Червоного Хреста (РОКК). Воно знаходилося під заступництвом Імператриці Марії Олександрівни.
Росія була однією з перших країн у світі, де було створено суспільство Червоного Хреста. З перших років існування РОКК розвивало свою діяльність як усередині країни, так і за її межами. Загони суспільства працювали на полях битв в період франко-пруської (1870-1871), греко-турецької (1897), російсько-японської (1904-1905), Першої світової та інших воєн і конфліктів.
РОКК допомагало пораненим воїнам і в мирному житті. Вони отримували безкоштовне лікування, для калік воїнів відкривалися інвалідні будинки, а для сімей загиблих — дитячі притулки, вдовині хати, училища для сиріт. Також діяльність РОКК була спрямована на допомогу населенню, постраждалому від стихійного лиха, пожеж, голоду та епідемій.
До кінця 19 століття РОКК являло собою розгалужену структуру з широкою мережею місцевих установ у губернських і повітових містах. На свої кошти РОКК відкривало постійні лікарні, безкоштовні їдальні, нічліжки та притулків. Джерелами фінансування були пожертви приватних осіб, відсотки з цінних паперів та різні збори.
Після Революції 1917 року гуманні традиції і цінний досвід РОКК були прийняті новою організацією Радянським Червоним Хрестом і отримали широкий розвиток в його діяльності. У 1934 році Радянський Червоний Хрест був прийнятий в Міжнародну Лігу Суспільств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.
У роки Великої Вітчизняної війни Червоним Хрестом було підготовлено і направлено на фронт велику кількість медсестер, дружинниц і санітарів. Вони надавали допомогу пораненим на полях битв, працювали в госпіталях, обслуговували санітарний транспорт, організовували систему донорства і т.д. 18 вихованок Червоного Хреста були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.
У повоєнний час Радянський Червоний Хрест, як і колись, допомагав народам зарубіжних країн у ліквідації небезпечних інфекційних захворювань та в розвитку охорони здоров'я. Санітарні загони працювали на ліквідації епідемій в Маньчжурії, Польщі, КНДР. Були відкриті лікарні в Ірані, Ефіопії, Алжирі, Північній Кореї.
У 1960-х роках для надання медико-соціальної допомоги самотнім хворим, ветеранам війни та праці вдома комітети Товариства створили службу патронажних медичних сестер. При Аварії на Чорнобильській АЕС комітети Товариства проводили роз'яснювальну роботу серед населення, надавали допомогу постраждалим, відправляли в заражені райони екологічно чисті продукти.
У 1992 році, у зв'язку з розпадом СРСР, був прийнятий документ «Про ліквідацію Радянського Червоного Хреста». Його правонаступником стало Російське товариство Червоного Хреста (РОКК). Сьогодні РОКК — це громадська благодійна організація, яка є учасником міжнародного Руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, і всю свою діяльність спрямовує на надання допомоги нужденним в ній людям.