Центральне місце в меморіальному ансамблі займає величний монумент — скульптура «Батьківщина-Мати» span>
Пискаревское меморіальне кладовище — один із символів Санкт-Петербурга, пам'ять про подвиг ленінградців, витримали 900-денну блокаду в роки Великої Вітчизняної війни. Це кладовище стало основним місцем поховання загиблих жителів і захисників міста. У братських могилах за роки війни було поховано більше 470 тисяч ленінградців і 50 тисяч воїнів Ленінградського фронту і моряків Балтійського флоту. На Піскаревському кладовищі 186 братських могил, більшість з яких безіменні.
Після закінчення війни було вирішено увічнити пам'ять про жертви блокади і захисників Ленінграда, створивши на кладовищі меморіальний комплекс. Конкурс проектів меморіалу відбувся в 1945 році. В результаті був схвалений проект архітекторів А.Васильева і Е.Левінсона, і в 1956 році почалося будівництво. На території 26 гектарів було сформовано 186 земляних пагорбів братських могил, висаджені тисячі дерев, чагарників і червоних троянд. Для архітектурної частини меморіалу привезено більше 800 вагонів граніту.
9 травня 1960 року, у п'ятнадцяту річницю Перемоги, відбулося урочисте відкриття меморіалу. Від факела, доставленого з Марсового поля, тут був запалений Вічний вогонь. З тих пір Піскаревському Меморіал є традиційним місцем проведення церемоній, присвячених Дню Перемоги й Дню зняття блокади Ленінграда.
Меморіал являє собою складний архітектурно-скульптурний ансамбль. Центральне місце займає величний монумент — гранітна стела з горельєфами, над якою височить шестиметрова бронзова скульптура «Батьківщина-Мати».
Над створенням меморіалу працював творчий колектив архітекторів та скульпторів. Центральну фігуру і рельєфні зображення на стелі — людські фігури, які схилилися над траурними вінками і опущеними вниз знаменами, створили скульптори В.Ісаева і Р.Тауріт, бригада скульпторів працювала над шістьма горельєфами, що зображують ленінградців-блокадників.
Важливу смислову роль грають пам'ятні тексти, спеціально створені для меморіалу О.Берггольц — відомою поетесою, котра прожила в Ленінграді всю блокаду, і поетом-фронтовиком М.Дудіним. Перед входом на кладовище встановлена ??пам'ятна мармурова дошка з написом: «З 4 вересня 1941 року по 22 січня 1944 року на місто було скинуто 107158 авіабомб , випущено 148478 снарядів, вбито 16744 чоловік, поранено 33 782, померло від голоду 641803».
У двох павільйонах біля головного входу на кладовище розташовується музей. Там знаходиться виставка фотографій, зроблених під час блокади, і експонується щоденник Тані Савічевої — ленінградської школярки, яка пережила жахи блокадній зими. У центрі гранітних плит горить Вічний вогонь, а головна алея довжиною 480 метрів з'єднує його з монументом «Батьківщина-Мати».
У новому столітті в меморіальному комплексі з'явилася нова пам'ятна плита «блокадного парта», створена в пам'ять про шкільні учителях, які працювали у блокадному Ленінграді, і дітях, які продовжували ходити на уроки, незважаючи на голод і позбавлення. Ініціатором створення цього пам'ятника були учні 144-ї середньої школи Санкт-Петербурга.
Пискаревское меморіальне кладовище є всесвітньо відомим, загальнонаціональним пам'ятником історії Великої Вітчизняної війни, музеєм подвигу Ленінграда. Воно є найбільшим у світі кладовищем, створеним в роки війни. У його архівах міститься безліч цінних історичних документів, що зберігають пам'ять про роки блокади і героїзм радянських людей.