I Олімпіада нового часу span>
23 червня 1894 Міжнародний атлетичний конгрес схвалив пропозицію П'єра де Кубертена відродити традицію давньогрецьких олімпіад.
6 квітня 1896 пролунав гарматний постріл, увись зметнулися звуки олімпійського гімну, супроводжуваного ангельським співом жіночого хору. Ехо музики, яка принесла славу оперному композитору Спіро Самара, нині абсолютно забутого, відгукнулося далеко за пагорбами, що обрамляють місто ...
На Мармуровому стадіоні в Афінах у присутності вісімдесяти тисяч глядачів король Греції Георг I оголосив про відкриття Ігор I Олімпіади нового часу. Ця подія фактично формально скасував указ імператора Феодосія від 394 року про заборону Олімпійських ігор як пережитку язичництва.
У перших сучасних Іграх брали участь 311 спортсменів, серед яких були виключно чоловіки, з 13 країн: Австралії, Австро-Угорщини, Італії, Болгарії, Великобританії, Німеччини, Греції, Данії, США, Франції, Чилі , Швейцарії та Швеції.
Зважаючи на відсутність необхідних коштів Російська команда в змаганнях участі не брала. Правда, один представник Росії таки прибув в Афіни. Це був киянин Микола Ріттер. Він подав заявку на участь у змаганнях з боротьби і стрілецької спорту, але потім забрав її назад. Згодом Ріттер став одним з найактивніших популяризаторів Олімпійських ігор в Росії.