До Місяці запущена американська автоматична міжпланетна станція «Рейнджер -9»

Міжпланетна станція «Рейнджер-9» < / span>
Перші автоматичні міжпланетні станції, що запускаються до Місяця, мали вельми скромне завдання: розвинути досить високу швидкість і пролетіти достатньо близько до Місяця, щоб передати максимум інформації.

ВПС США провалили перші три спроби запустити на Місяць АМС «Піонер» в серпні, жовтні та листопаді 1958 року. Але, в кінцевому рахунку, армії США вдалося забезпечити проліт космічного апарату на деякій відстані від Місяця. Сталося це лише після аналогічного успіху СРСР.

У 1959 і 1960 роках НАСА робило спроби запуску ще п'яти більш важких АМС «Піонер» з виступаючими панелями сонячних елементів. Однак всі носії «Атлас-Ейбл» зазнали аварії або при статичних вогневих випробуваннях, або при запуску.

У 60-х роках 20 століття НАСА приступило до абсолютно новій програмі розробки істотно більш великого стандартизованого космічного апарату, здатного виконати детальні дослідження Місяця та планет. Програма іменувалася «Рейнджер» і спочатку передбачала здійснення п'яти польотів: двох випробувальних і трьох експлуатаційних.

Після реконструкції системи в липні 1964 року був запущений апарат «Рейнджер-7», політ якого на відміну від попередніх став видатним успіхом. Його результатами стали більше 4300 високоякісних телевізійних зображень Місяця, отриманих перед контактом з поверхнею. А на початку 1965 року був запущений «Рейнджер-8», який передав понад сім тисяч зображень місячної поверхні.

21 березня 1965 року до Місяці була запущена АМС «Рейнджер-9». Через три дні апарат врізався в місячну поверхню в кратер Альфонса. А за 19 хвилин до падіння почалася передача на Землю фотографій поверхні Місяця. У підсумку було передано 5814 кадрів, перший кадр зроблений на висоті 2363 кілометрів, останній — безпосередньо перед падінням. Американські телекомпанії транслювали отримані зображення в прямому ефірі.