Боббі Фішер у віці 13 років став чемпіоном США з шахів

Боббі Фішер: "Я нічим не хотів займатися, крім шахів "(Фото: internet-portal.ru)
Боббі (Роберт) Фішер — один з найяскравіших шахістів 20 століття. Шаховий талант Фішера проявився рано. У 13 років він завоював титул чемпіона США серед юніорів, а 8 січня 1957 став наймолодшим чемпіоном США. Через рік він став наймолодшим в історії шахів гросмейстером.

Він постійно був у центрі уваги, причому не тільки завдяки феноменальним успіхам, а й через своїх сенсаційних заяв. «У школі нічому вчитися. Вчителі дурні. Не можна, щоб вчителями працювали жінки. У моїй школі тільки вчитель фізкультури був недурний — він непогано грав у шахи», — заявляв підліток.

Боббі обіцяв в максимально короткі терміни побити радянських шахістів і стати чемпіоном світу. Але пройти крізь стрій радянських гросмейстерів виявилося не так то просто. П'ятнадцять років Фішер йшов до мети. Але в підсумку він все ж перервав ланцюжок радянських чемпіонів світу з шахів і став першим і останнім американцем, який виграв цей титул після перемоги над Борисом Спаським в 1972 році в Рейкявіке (Ісландія). За ці роки за ним закріпилося реноме шахового фанатика.

Іншим постійним супутником американця стали скандали. Він весь час чогось вимагав: то більш високого гонорару, то гарного освітлення, то дозволу не грати по суботах. А якщо його умови не виконувалися, відмовлявся виступати, міг посеред змагання зібрати валізи і відбути додому. Зараз зрозуміло, що багато вимог Фішера були справедливі і обгрунтовані, але сучасникам вони здавалися епатажними і навіженими.

До прикладу, у 1975 році ФІДЕ відкинула умови, поставлені Фішером для проведення чемпіонату світу, на якому він повинен був зіграти з Анатолієм Карповим з СРСР, після чого Фішер відмовився грати. Наслідком такого вчинку Фішера стало присудження звання чемпіона світу Карпову. Після цього скандалу Фішер на два десятиліття перестав з'являтися на публіці і перебрався до Європи.

Фанатизм, в тому числі і щодо шахів, до добра не доводить. Фішер багато років був «клієнтом» однієї з релігійних сект. Його уявлення про навколишній світ стали не цілком адекватні. Так, він відмовився від традиційного для американських спортсменів-тріумфаторів прийому у президента, дізнавшись, що йому за це не заплатять грошей.

Фішер пішов, бо вважав, що його будуть експлуатувати, і тому що все життя панічно боявся поразок. Він так рідко програвав, що про його невдачі видана окрема книга «Як перемагали Боббі Фішера».