Петро I іменним указом дозволив продаж тютюну
Табакерка
Вперше тютюн потрапив до Європи після експедицій Колумба — саме він вперше дізнався про дивну звичаї від індіанського населення Америки.
Популярність же тютюну почала зростати в 16 столітті. Французький посол при португальському дворі Жан Ніко підніс французькій королеві Катерині Медичі листя тютюну. Для зняття головних болів, що мучили королеву, він рекомендував вдихати аромат сухого листя. Мабуть, королеві це допомогло — незабаром поширилося помилкове думка, що нюхання тютюну — панацея від усіх хвороб.
У Росію тютюн був завезений в другій половині 16 століття. Він швидко набрав популярність. Але тютюн був таким дорогим, що багато потрапляли в боргову кабалу, а загальний відтік коштів за кордон був досить відчутним. Крім економічних причин було зазначено, що непомірне споживання тютюну призводить до тяжких отруєнь.
Все це спонукало влади і церква почати боротьбу з курінням. Продаж тютюну в Росії з 1634 року була суворо заборонена. Не дозволялося вживати і навіть зберігати тютюн в будинку. Порушення заборони каралося стратою і конфіскацією майна. А в 1649 році за нюхання тютюну різали носи, розпорювали ніздрі і засилали на поселення. Нюхання тютюну вважалося не меншим гріхом, ніж вбивство сина чи дочки.
Політика держави змінилася з 1697 року. 11 лютого Петро I видав іменний указ про дозвіл продажу тютюну «Продавати оний явно в світлицях при шинках».
Захисники здорового способу життя до цих пір не можуть пробачити цього указу Петру, стверджуючи, що саме з легкої руки царя-реформатора масово закурила Росія. Далі все покотилося як сніжний ком. У 1705 році в Росії була заснована «казенна тютюнова продаж, за прикладом питному». А в 1716-му відкрилися дві тютюнові фабрики — в Петербурзі і малоросійської Охтирці. Внесла лепту в поширення тютюну та Катерина II, сама велика до нього мисливиця.
Історія історією, але сучасні дослідження вчених переконливо довели шкоду паління здоров'ю людини. І не даремно щорічно у світі відзначається Всесвітній день без тютюну.