Під Калугою убитий претендент на російський престол — самозванець Лжедімітрій II

Лжедімітрій II
За деякими даними, претендент на російський престол, самозванець, відомий під ім'ям Лжедимитрия II, з'явився на території Польсько-Литовської держави менше року потому після загибелі під час Московського повстання 27 травня 1606 царя- самозванця Лжедимитрия I, видавав себе за сина Івана Грозного, царевича Димитрія, нібито дивом врятувався від загибелі ще в 1591 році.

У 1607 році навколо нового самозванця об'єдналося 3000 прихильників , які розбили незабаром під Козельськом армію законного царя Василя Шуйського. Серед них були: польські авантюристи, південноруські дворяни, українські козаки, а також залишки розбитого під Москвою війська бунтівного селянсько-козацького отамана Івана Болотникова.

У травні 1608 року, значно посилена, після приєднання до його загону ще 7000 поляків і козаків з Литви, самозванець отримав другу перемогу над військом Шуйського в битві під Болховом. Серед нових союзників Лжедимитрия II виявилися також загони татарського хана Ураза-Магомета і хрещеного татарського аристократа князя Петра Урусова.

Влітку 1608 Лжедімітрій II влаштувався під Москвою, в укріпленому таборі, в селі Тушино. Це стало приводом іменувати самозванця — «Тушинским царем» або «Тушинському злодієм». Однак, всі спроби Лжедимитрия II взяти Москву виявилися невдалими.

У 1609 році вже сам польський король Сигізмунд III очолив новий похід проти Росії. До нього приєдналися й польські союзники самозванця. Залишившись без роботи, у 1610 році Лжедімітрій II утік під Калугу. Там він посварився з Ураза-Магометом і велів втопити Касимівського хана. У відповідь на це, 21 грудня 1610 один страченого, князь Урусов, зарубав самозванця шаблею під час полювання.