У СРСР запущений безпілотний космічний корабель «Венера-3», який успішно приземлився на Венері

Космічна міжпланетна станція «Венера-3»
16 листопада 1965 року з космодрому «Байконур» о 7 годині 19 хвилин московського часу був запущений безпілотний космічний корабель «Венера-3» — автоматична міжпланетна станція, призначена для дослідження планети Венера.

Станція «Венера-3» складалася з орбітального відсіку і спускного апарата, який являв собою сферу діаметром 0,9 метра і важив 960 кг. У спусковому апараті був поміщений металевий глобус Землі, усередині якого знаходився вимпел із зображенням герба Радянського Союзу, а також були встановлені наукові прилади.

26 грудня 1965 року була проведена корекція траєкторії польоту станції «Венера-3», що знаходиться в цей час на відстані близько 13 мільйонів кілометрів від Землі. За час польоту з нею було проведено 63 сеансу зв'язку.

1 березня 1966 станція досягла поверхні планети Венери, зробивши жорстку посадку. І хоча система управління станції вийшла з ладу ще до підльоту до Венери, і їй не вдалося передати дані про самій планеті, але були отримані важливі наукові відомості про космічний і навколопланетного простору в рік спокійного Сонця.

Великий обсяг траєкторних вимірювань став надзвичайно цінної базою для подальшого вивчення проблем наддалекої зв'язку і міжпланетних перельотів. Були вивчені магнітні поля, космічні промені, потоки заряджених частинок малих енергій, потоки сонячної плазми і їх енергетичні спектри, космічні радіовипромінювання і мікрометеоров.

Станція «Венера-3» стала першим космічним апаратом, який досяг поверхні іншого Планети. У червні 1967 року до Венери полетіла наступна станція.