Відважні льотчиці span>
Вранці 24 вересня 1938 відомі в країні льотчиці-орденоносці Валентина Гризодубова, Поліна Осипенко і Марина Раскова вилетіли в безпосадочний переліт з Москви на Далекий Схід на двомоторному літаку «Родина».
З перших годин польоту літак вступив в боротьбу зі стихією: після зльоту машина увійшла в хмарність, на підході до Новосибірську у літака почалося зледеніння, на висоті 6500 метрів почалася бовтанка змусила підняти літак ще вище, до висоти 7450 метрів. Працювати екіпажу довелося в кисневих масках і на лютому морозі.
За Красноярському в сформованих умовах радіостанція «Батьківщини» замовкла. За графіком польоту над Байкалом слід було змінити курс, щоб вийти до Транссибірської магістралі. Але, не бачачи місцевості і не чуючи радіомаяків, екіпаж літака ризикував перетнути китайську кордон. Командир приймає рішення — тільки вперед! Хмари розсунулися лише над Охотським морем в районі Шантарські островів.
Далі «Батьківщина» пішла на південь, до найближчого аеродрому в Комсомольську-на-Амурі. В 10:00 за московським часом 25 вересня внизу здалися озера річки Амгунь, і тут же на приладовій панелі спалахнула червона лампочка — пальне закінчується, а в розриві хмар — тайга. Незабаром мотори почали глухнути. Літак вдалося посадити на болоті. Він пробув у повітрі 26 годин 29 хвилин. Маршрут пошуку льотчиць визначили за останньою пеленгації Раскової, взятої Читинської радіостанцією.
На пошуки були мобілізовані понад п'ятдесят літаків, сотні піших загонів, слідопити на конях і оленях, рибалки на човнах і катерах. Знайшов літак 3 жовтня екіпаж біплана-розвідника Р-5 на чолі з командиром М.Сахаровим. 6 жовтня близько 11 години ранку загін рятувальників і льотчиці, залишивши літак до морозів на болоті, рушили до річки Амгунь, через селище Кербі в Комсомольськ-на-Амурі, а потім в Хабаровськ.
З Хабаровська до Москви слідували спеціальним поїздом, повиті квітами, під грім оркестрів. За виконання цього перельоту і проявлені при цьому мужність і героїзм Валентині Гризодубової, Поліни Осипенко і Марині Раскової 2 листопада 1938 присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна.