У Москву з Володимира перенесена Володимирська ікона Пресвятої Богородиці

Ікона Пресвятої Богородиці Володимирська
За переказами Володимирську ікону Богоматері написав в 1 столітті апостол і євангеліст Лука на дошці від столу, за яким колись сиділи Ісус Христос і Богородиця. У середині 12 століття ікона була подарована великому князю Юрію Долгорукому. Образ зберігався у Вишгородському монастирі під Києвом. Син Юрія Долгорукого князь Андрій Боголюбський, відправляючись в 1155 році правити Володимиро-Суздальської землею, взяв ікону з собою, помістив її в Успенському соборі Володимира.

Ікона не раз виявляла світу свої чудеса. У 1395 році вона врятувала Москву від навали середньоазіатського хана Тимура. Коли вже не залишалося надії здолати ворожі полчища, великий князь московський Василь Дмитрович послав у Володимир за чудотворною іконою. Шлях до Москви тривав 10 днів. В цей час люди стояли по боках дороги на колінах і молилися.

У Москві ікону зустріли 26 серпня. У цей час Тамерлан спав у наметі і побачив уві сні високу гору, з якої до нього спускалися святителі із золотими жезлами. Над ними в повітрі, осяяна божественним світлом і оточена небесними світилами, стояла «промениста Дружина». Мудреці повідали хану, що уві сні йому був посланий знак згори, що сама Божа матір стала на захист землі Руської. «І втік Тамерлан, гнаний силою Пресвятої Діви», — писали літописці.

На честь цієї події на місці зустрічі ікони був побудований Стрітенський монастир, а Володимирська ікона Божої Матері перейшла в Москву і була встановлена ??в соборі, побудованому на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Перед нею помазує на царство царі і обиралися Первосвятитель.

В радянський час ікону помістили в Третьяковську галерею. У вересні 1999 року ікона Володимирської Божої Матері була передана в храм Святителя Миколая при Третьяковській галереї. Там вона зберігається під куленепробивним склом, а спеціальні прилади підтримують особливий режим температури та вологості.