У садибі Койоакан поблизу Мехіко скоєно замах на відомого політичного і військового діяча Росії та СРСР Льва Троцького

Лев Троцький
Лев Троцький, член Центрального комітету Російської комуністичної партії більшовиків, був у 1917 році керівником Петроградської ради робітничих і солдатських депутатів, а також одним з лідерів Жовтневої революції в Росії.

У першому радянському уряді — Раді народних комісарів — він спочатку став наркомом у закордонних справах (1917-1918), а потім аж до 1925 року був наркомом по військових справах і головою Реввійськради Республіки.

Один з творців Червоної Армії, Троцький особисто керував її діями на багатьох фронтах громадянської війни, будучи одним з «архітекторів» вирішальних перемог над білогвардійцями. З кінця 1923 — початку 1924 року він виступає проти почалася бюрократизації партії в СРСР і вступає в гострий конфлікт із Генсеком ЦК Йосипом Сталіним, вже зосереджує у своїх руках партійну і державну владу.

У 1924 році погляди Троцького були оголошені Сталіном «дрібнобуржуазним ухилом» в РКП (б). Згодом його неухильно відтісняли від керівної військової і політичної роботи.

У 1927 році найгостріша боротьба між Сталіним і Троцьким досягла кульмінації. В результаті останній був виключений з партії і в 1929 році висланий за кордон, де, тим не менш, продовжував політичну діяльність і літературно-публіцистичну боротьбу зі сталінізмом.

У 1930-х роках Сталін доручив НКВД підготувати та здійснити вбивство Троцького, який знайшов притулок в Мексиці. Кілька замахів і нальотів, в тому числі обстріл укріпленої садиби Троцького в Койоакане, виявилися невдалими.

Тоді агенту НКВД — іспанському комуністу Рамону Меркадеру було наказано проникнути в будинок Троцького і вбити його. Ставши коханцем однієї зі соратниць знаменитого політемігранта, він, після особистого знайомства і декількох нешкідливих зустрічей зі своєю жертвою, зумів 21 серпня 1940 проникнути до нього в кабінет і завдати смертельного удару льодорубом в голову.