Михайло Кутузов span>
20 серпня 1812 головнокомандуючим усіма діючими російськими арміями був призначений Михайло Кутузов. На цій посаді він змінив свого тезку — генерала Барклая-де-Толлі, автора плану стратегічного відступу російських військ углиб країни з метою ослаблення армії Наполеона.
Втілення цієї стратегії викликало різке невдоволення патріотичних сил при царському дворі і серед військових. Командувач 2-ою армією генерал Петро Багратіон в листі цареві навіть звинувачував Барклая в зраді.
Відчуваючи тиск «патріотів», Олександр I був змушений змінити головнокомандувача, хоча особисте ставлення імператора до Кутузову було різко негативним. Для надання видимості законності, було скликано особлива нарада з вищих військових чинів, деяких міністрів і членів Державної ради, на якому було заслухано доповідь Барклая-де-Толлі про хід військових дій. Після наради було прийнято рішення про призначення нового головнокомандувача.
За 10 днів до призначення російський імператор Олександр I минаючи княжий титул завітав Кутузова титулом ясновельможного князя. Призначення Кутузова викликало патріотичний підйом в армії і народі. Сам Кутузов не був налаштований на рішучий бій проти Наполеона. По одному із свідчень він так висловився про методи, якими буде діяти проти французів: «Ми Наполеона не переможемо. Ми його обдуримо».
29 серпня Кутузов прийняв армію від Барклая-де-Толлі в селі Царьов-Займище Смоленської губернії.