Наполеон I Бонапарт

Наполеон I Бонапарт
Наполеон — легендарна постать. Він зайняв міцне місце в історії, давши своє ім'я цілій епосі. Битви Наполеона увійшли у військові підручники, а «Наполеонівське право» лежить в основі цивільних норм західних демократій.

Наполеон I Бонапарт народився 15 серпня 1769 року в Аяччо на острові Корсика, який довгий час знаходився під управлінням Генуезької республіки, він був другим серед тринадцяти дітей у сім'ї дрібного аристократа.

Завдяки співпраці з французами, його батькові вдалося домогтися королівських стипендій для двох старших синів, Жозефа і Наполеона . У той час як Жозеф готувався стати священиком, Наполеону була призначена військова кар'єра.

Наполеон почав службу у військах в 1785 році в чині молодшого лейтенанта артилерії, висунувшись у період Великої французької революції.

Володіючи феноменальною пам'яттю, неймовірною працездатністю, гострим розумом, військовим і державним генієм, задарма дипломата, чарівністю, він легко привертав до себе людей.

У листопаді 1799 року він здійснив державний переворот, в результаті якого став першим консулом, зосередив у своїх руках з часом фактично всю повноту влади. У 1804 році проголошений імператором. Провів низку реформ (в 1800 заснував Французький банк, у 1804 був прийнятий цивільний кодекс).

Його наступальні переможні війни значно розширили територію імперії. Завдяки завоюванням Наполеона, в залежність від Франції потрапили багато держав Західної і Центральної Європи.

Початок краху імперії Наполеона I поклало поразку наполеонівських військ у війні 1812 року проти Росії. Після вступу військ антифранцузької коаліції в Париж в 1814 році Наполеон I зрікся престолу і був засланий на острів Ельба. У березні 1815 року він знову зайняв французький престол, але після поразки при Ватерлоо, в червні цього ж року відрікся вдруге.

Останні роки життя провів як бранець англійців на острові Святої Олени. Стан його здоров'я неухильно погіршувався, і 5 травня 1821 Наполеон помер. Є версія, що він був отруєний.

Незважаючи на те, що імперія Наполеона виявилася нетривкою, трагічна доля імператора дала рясну їжу романтизму, разквітшему в європейській культурі подальших десятиріч.