Преподобний Сергій Радонезький заснував монастир, що згодом став Троїце-Сергієвої лаврою

Троїце-Сергієва лавра
11 серпня 1337, згідно з літописом, Сергій Радонезький і його брат Стефан заснували монастир недалеко від міста Радонеж. Ще за життя святого обитель сильно змінилася завдяки старанням смоленського архімандрита Симона. Монахи звели простору церкву, збудували келії, трапезну та інші будівлі.

В 14-17 століттях монастир стає найбільшим культурним центром Русі. Тут жили і працювали письменники Єпіфаній Премудрий — автор Житія Сергія Радонезького, Максим Грек, Авраамій Паліцин, живописці Андрій Рубльов і Данило Чорний, різьбяр Амвросій.

Монастир відігравав важливу роль і в політичному житті країни: підтримував об'єднавчу політику московських великих князів, брав участь у боротьбі з татаро-монгольським ярмом, а в 1608-1610 роках — з польською інтервенцією. Також він сприяв організації першого земського ополчення, а потім народного ополчення Мініна і князя Пожарського.

З часом на території монастиря склався мальовничий ансамбль будівель, що включає більше 50 будівель і споруд, у тому числі Троїцький та Успенський собори.

Після Жовтневої революції 1917 року Троїце-Сергієва лавра була закрита, в її будівлях був створений історико-художній музей, з 1940 року — музей-заповідник.

Однак після Великої вітчизняної війни в 1946 році почалося відродження обителі. Нині Троїце-Сергієва лавра займає визначне місце в житті Російської церкви і є найбільшим центром духовного освіти і культури.