Заснований Новодівочий монастир

Новодівочий монастир
Будівництво Новодівичого монастиря почалося за указом князя Василя Шуйського — на честь взяття у війні з литовцями Смоленська, і спочатку він називався «Богородице-Смоленський». Монастир являв собою фортецю, обнесений потужної кріпак стіною з 12 баштами.

До 17 століття територія Новодівичого монастиря була оточена цегельними стінами з візерунчастими верхами. Основні будівлі (собор, дзвіниця, трапезна) поставлені в одну лінію і утворюють панораму, широко відкривається при вході в монастир.

Новодівочий монастир — свідок багатьох драматичних подій російської історії. У 1598 році в Смоленськом соборі монастиря був обраний на царство Борис Годунов. У 16-17 століттях тут прийняли постриг багато жінок з царської родини і знатних боярських родів: перша російська «самодержавна» цариця Ірина Годунова, царівна Софія (після невдалого змови проти Петра I). У Новодівичому монастирі провела останні роки життя і перша дружина Петра I — Євдокія Лопухіна. Гробниці Софії і Євдокії збереглися і знаходяться в Смоленськом соборі монастиря.

Після Жовтневої революції Новодівочий монастир скасували, а в 1922 році оголосили музеєм. З 1934 року Новодівочий монастир — філія Державного історичного музею.

На території Новодівичого монастиря поховані поет Денис Давидов, історик С.М. Соловйов, письменники І.І. Лажечников і М.Н. Загоскіна, генерал А.А. Брусилів. Поховані тут і багато учасників Вітчизняної війни 1812 року.

Безпосередньо до монастиря примикає обнесене стіною Новодівочий цвинтар, де поховані відомі діячі культури і політики — Микола Гоголь, Володимир Маяковський, Федір Шаляпін, Юрій Нікулін, Микита Хрущов та ін