Відбулася страта п'яти керівників повстання декабристів

Страта декабристів відбулася 25 липня 1826 < / span>
За справі декабристів було залучено до 600 осіб. Слідство велося при прямому і безпосередній участі Миколи I. Він сам у своєму кабінеті вів допити. Слідча комісія про кожен крок в ході слідства доносила Миколі I. Суд був лише ширмою, вирок виносив по суті справи сам государ.

Результатом роботи суду став список з 121 «державного злочинця», розділених на 11 розрядів, за мірою провини. Поза розрядів були поставлені П.І. Пестель, К.Ф. Рилєєв, С.І. Муравйов-Апостол, М.П. Бестужев-Рюмін та П.Г. Каховський, засуджені до смертної кари четвертуванням.

У число тридцяти одного державного злочинця першого розряду, засуджених до смертної кари відсіканням голови, увійшли члени таємних товариств, що дали особисту згоду на царевбивство. Решта були засуджені на різні строки каторжних робіт. Пізніше «першорозрядник» страта була замінена вічною каторгою, а п'ятьом керівникам повстання четвертування було замінено смертною стратою через повішення.

Страта п'яти декабристів — Пестеля, Рилєєва, Муравйова-Апостола, Бестужева-Рюміна і Каховського — відбулася в ніч на (13) 25 липня 1826 року. Поліцмейстер прочитав сентенцію Верховного суду, яка закінчувалася словами: «... за такі злодіяння повісити!».

Рилєєв твердим голосом сказав священикові: «Батюшка, помоліться за наші грішні душі, не забудьте моєї дружини і благословіть дочка». Перехрестившись, він зійшов на ешафот, за ним пішли інші.

При страти були два ката, які надягали петлю, а потім білий ковпак. На грудях у декабристів була чорна шкіра, на якій було написано крейдою ім'я злочинця, вони були в білих халатах, а на ногах важкі ланцюги. Коли все було готове, з натисканням пружини в ешафоті, поміст, на якому вони стояли на лавках, впав, і в ту ж мить троє зірвалися — Рилєєв, Пестель та Каховський впали вниз.

Каховський, звертаючись до Бенкендорфу, який керував стратою, вигукнув: «Негідник! Опричник! Зніми свої аксельбанти! Задуха нас своїми аксельбантами! Може вони виявляться міцнішими!».

Рилєєв ж, трохи оговтавшись від задухи, додав:«Що, генерал, Ви видно приїхали подивитися, як ми вмираємо? Обрадуйте свого Государя, що його бажання виконане — ми вмираємо в муках! Але я щасливий, що вдруге вмираю за Батьківщину!».

При цих словах Бенкендорф наказав повісити засуджених знову ...