Ядерний вибух span>
На початку 1940-х років в США були розроблені фізичні принципи здійснення ядерного вибуху (т.зв. «Манхеттенський проект»).
16 липня 1945 року в США, на полігоні поблизу Лос-Аламоса (інша назва — Аламогордо, штат Нью-Мексико) був проведений наземний вибух першого в світі атомного пристрою. Спалах від нього виднілася на відстані 290 км, а звук був чутний на відстані до 160 км.
У процесі підготовки ядерного випробування на полігоні була побудована 30-метрова вежа. 12 липня почалася збірка ураново-плутонієвого атомного заряду, потужність якого складала 20-22 кілотонн. 14 липня майже готове ядерне пристрій (без детонаторів) підняли на вершину вежі. У ніч на 15 липня на ньому встановили детонатори.
А 16 липня в 5:29:45 установка була підірвана.
У серпні 1945 року дві потужні атомні бомби були скинуті на японські міста Хіросіма і Нагасакі. У результаті атомного бомбардування в Хіросімі були вбиті і поранені більше 140 тисяч чоловік, в Нагасакі — біля 75 тисяч. Самі міста перетворилися на попіл. Вперше за всю історію людства було застосовано ядерну зброю. Тоді це не викликалося військовою необхідністю. Керівництво США переслідувало політичні цілі — продемонструвати свою силу для страхання СССР.
Незабаром ядерна зброя була створена і в СССР групою вчених фізиків на чолі з академіком Ігорем Курчатовим.