Слободан Мілошевич span>
Слободан Мілошевич, президент Югославії (1997-2000),
народився 20 серпня 1941 року в сербському місті Пожареваце. У 1960 році закінчив середню школу і гімназію. У 1964 році закінчив юридичний факультет Белградського університету.
Член комуністичної партії Югославії з 1959 року. У 1986 — 1989 роках був головою Союзу комуністів Югославії. У 1989 році був обраний президентом республіки Сербія. У 1991 році після оголошення незалежності Словенією і Хорватією направив туди частини федеральної югославської (але вже по суті — сербської) армії. Словенський конфлікт був майже безкровним, на відміну від Хорватського, де при обстрілі одного міста Дубровник загинуло 114 осіб і були зруйновані багато історичних пам'ятників.
У 1999 році був звинувачений ООН і НАТО у військових злочинах, порушенні Женевської конвенції і геноциді. Сербія була піддана бомбардуванню авіацією НАТО.
На президентських виборах в 2000 році переміг його суперник Войіслав Коштуніца, однак він не набрав абсолютної більшості голосів. Мілошевич зажадав проведення відповідно до закону другого туру голосування, але в результаті вуличних демонстрацій за підтримки США 5 жовтня 2000 року був повалений.
1 квітня 2001 року був заарештований. Згідно ордеру на арешт, виданим Міжнародним трибуналом по колишній Югославії, екс-президенту Югославії ставилися в провину злочини проти людяності, включаючи вбивства, переслідування на основі релігійних і етнічних мотивів, незаконні депортації і порушення законів і звичаїв війни.
Судовий розгляд над Мілошевичем в Міжнародному трибуналі з військових злочинів у колишній Югославії в Гаазі було безпрецедентним за тривалістю. Мілошевич не визнавав легітимності Гаазького трибуналу і відмовився від адвокатів, заявивши, що буде захищатися самостійно.
Процес у справі Мілошевича не був закінчений, так як Слободан Мілошевич помер у в'язниці в Гаазі 11 березня 2006 року. За версією Гаазького трибуналу, помер від інфаркту міокарда.
18 березня 2006 року колишній президент Югославії Слободан Мілошевич був похований в його рідному місті Пожареваце, в Сербії. 500 тисяч жителів столиці прийшли на прощальну панахиду. 50 тисяч осіб брало участь у його похороні в Пожареваце.